Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості - Джулія Кемерон

Цензора як змія з мультфільму, який повзає вашим творчим Раєм, нашіптуючи всілякі мерзенні слова, щоб звести вас на манівці. Якщо образ змія вам не подобається, виберіть якогось персонажа з мультфільму, який би вдало відповідав вашому уявленню про Цензора. Це, наприклад, може бути акула з фільму «Щелепи». Потім перекресліть це зображення навхрест. Повісьте цей малюнок там, де ви зазвичай пишете, або вкладіть у внутрішню кишеньку записника. Зображуючи Цензора як маленького хитрого огидного персонажа, яким він насправді і є, ви поступово зможете позбутися його влади над собою і своєю творчістю.

Не один студент у моїй групі прикріпив — як прообраз Цензора — неприкрашений портрет одного з батьків, хто спричинився до формування оцього критика у свідомості своєї дитини. Тут найважливіше перестати сприймати слова Цензора як голос розуму, і натомість усвідомити, що він є причиною вашого творчого заціпеніння. Ранкові сторінки допоможуть вам це зробити.

Написання ранкових сторінок не обговорюється. Ніколи не пропускайте написання ранкових сторінок і не скорочуйте їх. Ваш настрій не має значення. Всі ті огидні слова, які говорить вам ваш Цензор, також не мають жодної ваги. Існує помилкова думка, нібито для того, щоб щось написати, потрібно бути в певному настрої. Це неправда.

Ранкові сторінки навчать вас, що ваш настрій насправді не важливий. Часто ваші найкращі витвори народжуватимуться у ті дні, коли вам здаватиметься, нібито все, що ви робите, — повна дурня. Ранкові сторінки допоможуть вам відзвичаїтися від постійної самокритики і навчитися дозволяти собі просто писати. Нікого не цікавить, що ви втомлені, роздратовані, що вам важко зосередитися чи ви перебуваєте у постійному стані стресу. Ваш внутрішній митець — це дитина, яку постійно потрібно годувати. Ранкові сторінки — його пожива. Тому завжди пишіть ранкові сторінки.

Три сторінки того, що перше спаде вам на думку, — ось і все, що від вас вимагається. Якщо ви не знаєте, про що писати, то так і напишіть: «Я не знаю, про що писати…». І робіть так доти, аж поки не спишете три сторінки. Пишіть будь-що, аж поки не спишете три сторінки.

Коли мене запитують: «Для чого ми пишемо ранкові сторінки?» — я віджартовуюсь: «Щоб потрапити у потойбічний світ». Але у кожному жарті є частка правди. Ранкові сторінки таки допомагають нам потрапити «по той бік» — по той бік страху, власного негативу чи поганого настрою. А найголовніше — вони допомагають нам дістатися туди, де на нас уже не може мати вплив Цензор. Саме там, де не чути його балаканини, ми знаходимо тихе усамітнення, і у цьому місці ми можемо почути рівний негучний голос, який належить і нам самим, і нашому творцю.

Також варто хоча б побіжно згадати про логічне і творче мислення. Тут, у Західній Півкулі, ми надаємо перевагу логічному мисленню. Воно оперує поняттями — чітко і лінійно. Зазвичай, за допомогою логічного мислення людина сприймає світ згідно з усталеними категоріями. Наприклад, кінь у такій системі — це певне поєднання частин цієї тварини, які її й утворюють. Осінній ліс сприймається як набір кольорів, які належать до категорії «осінній ліс» — багряний, жовтий, зелений, золотистий.

Саме логічному мисленню ми завдячуємо своїм виживанням у цьому світі, так було завжди, так є і тепер. Воно працює згідно зі знаними принципами. Все невідоме сприймається як неправильне або потенційно небезпечне.

Логічному мисленню хотілося б, щоб усе навколо було схоже на виструнчених солдатів, які марширують рівнесеньким строєм. Зазвичай ми прислухаємося саме до логічного мислення, особливо коли говоримо собі, що потрібно мислити тверезо.

Логічне мислення — це наш Цензор, це наше постійне переосмислення уже сказаного чи зробленого. Коли логічне мислення працює над аналізом оригінального речення, нестандартної фрази чи вигадливого мазка, воно одразу ж вигукує: «Що за чортівня! Це неправильно!».

Образне мислення — це наш винахідник, наша дитина, наш особистий божевільний професор. Образне мислення говорить: «Нічого собі! Оце класно вийшло!». Воно поєднує непоєднувані речі (човен — це ходак хвилями). Йому подобається називати автівку, яка мчить на великій швидкості, диким звіром: «Чорний прудкий вовк щойно з’явився біля ресторану…».

Образне мислення допомагає нам сприймати світ більш цілісно і творчо. Воно чутливе до візерунків і відтінків. Споглядаючи на осінній ліс, воно спонукає нас думати: «Ого! Букет із листків! Краса! Наче золотистий-янтарний-мерехтливий-природній-королівський-килим!». Образне мислення асоціативне і розкуте. Воно встановлює нові зв’язки, поєднуючи різні образи, щоб надати поняттям нового значення — так, як це робили древні скандинави, називаючи човен «конем на хвилях». У фільмі «Зоряні війни» ім’я Скайвокер — це вдалий приклад образного мислення.

До чого я веду всіма цими розмовами про логічне і творче мислення? Завдяки ранковим сторінкам логічне мислення відступає на задній план, а образне мислення має можливість себе виявити.

Цензор — це те, що залишилося від нашого раціонального мислення, відповідального за виживання. Саме він відповідав за рішення, чи безпечно, чи ні, виходити з лісу на відкриту місцевість. Тепер наш Цензор оглядає наші творчі луги, вишукуючи небезпечних звірів. Будь-яка оригінальна думка може видатися йому небезпечною.

Цензору подобаються винятково ті речення, картини, скульптури, фотографії, які він уже бачив безліч разів. Безпечні речення. Безпечні картини. Жодних експериментальних мовних викрутасів, мазків пензлем чи начерків. Прислухайтеся до свого Цензора, і він розповість вам, що все незвичне насправді неправильне, небезпечне чи непридатне.

У кого не почнеться заціпеніння, якщо щоразу, коли ви обачно пробираєтеся на відкритий простір, хтось (ваш Цензор) бере вас на кпини? Ранкові сторінки навчать вас перестати прислухатися до цих насмішок. Вони дозволять вам відокремити себе від негативного Цензора.

Можливо, вам піде на користь розуміння ранкових сторінок як медитації. Звісно, це не зовсім та медитація, до якої ми звикли. Навіть більше, ви, ймовірно, взагалі не звикли медитувати. Сторінки можуть видатися вам анітрохи не духовними чи медитативними, а радше негативними і матеріалістичними, проте вони справді є формою медитації, яка допомагає нам краще пізнати самих себе і змінити власне життя.

Поговорімо про те, якого результату ми прагнемо досягнути, медитуючи. Існує безліч думок з цього приводу. Науковці, якщо йдеться про медитацію, згадують про участь півкуль мозку і техніки «перемикання»: з логічного мислення на образне, з швидкого на повільне, з поверхневого на глибоке. Консультанти з питань управління, яких насамперед турбує здоров’я персоналу, навчилися сприймати медитацію як один із способів боротьби зі стресом. Для високодуховних людей медитація — це шлях до Бога. Митці і люди, які часто мають справу з творчістю, розуміють медитацію як провідник для творчого прозріння згори.

Всі ці трактування