Українська література » » Вбивці на борту - Гюнтер Проділ

Вбивці на борту - Гюнтер Проділ

Читаємо онлайн Вбивці на борту - Гюнтер Проділ
напівтемряви виринув локомотив. Рейнольдс підніс мікрофон до рота, але сигналу для нападу не давав, бо не міг розібрати, чи є на вагонах напис: «Королівська пошта». Довірена людина повідомила його з Глазго телефоном, що гроші вантажили в поїзд — у другий від локомотива вагон за номером М30204М з написом «Королівська пошта» — і що там сто двадцять чотири мішки. Але де гарантія, що в дорозі вагони не міняли місцями?..

Локомотив зупинився метрів за п'ять від Рейнольдса, і відразу почувся чоловічий голос:

— Виклич-но Чеддінгтон, Дейве, що там трапилось?

Чоловіча постать сповзла по східцях локомотива, стрибнула на землю й пішла через насип просто до Рейнольдса й Вільсона: десь тут мав бути лінійний телефон. Впевнено, але тихо, щоб не почув залізничник, Рейнольдс шепнув у мікрофон умовне слово — сигнал до нападу.

22-річний помічник машиніста Девід Уїтбі перелякано зупинився, але скрикнути не встиг. Його оточило кілька закутаних постатей, і за мить у роті хлопця опинився кляп, а його руки було зв'язано за спиною. Після цього Вільсон наказав переляканому хлопцеві повернутися до локомотива: міцно взявши Уїтбі за руку, бандит потяг його через насип за собою.

Тим часом інші бандити оточили в кабіні машиніста—Джека Міллза. Той, не розуміючи, що сталося, крикнув:

— Ви хто такі? Ану, геть звідси!

Тієї ж Миті обгорнутий ганчір'ям залізний прут опустився йому на голову, і Міллз упав непритомний. Його відтягли в куток кабіни. Уїтбі посадили поряд з його товаришем.

Решта бандитів оточила поїзд, щоб перешкодити зайнятим сортуванням листів і пакунків листоношам вийти з вагонів і з'ясувати, що ж трапилося. А Рейнольдс тим часом спритно проліз під буфери між другим і третім вагонами й розчепив поїзд. Потім наказав у мікрофон: «Всім сідати! Поїхали!».



Закутані постаті враз обліпили підніжки перших двох вагонів і локомотива. Але жоден з бандитів не знав, як керувати поїздом. Зрушити його з місця міг тільки непритомний Міллз, отож успіх всієї «операції» залежав тепер від нього. Вільсон нахилився до машиніста і, побачивши, що той опритомнів, сказав:

— Я дуже шкодую, що так сталося. Але обіцяю тобі гарну винагороду, більшу, ніж дасть тобі твоя залізниця…

Похитуючись, підтримуваний дужою рукою Вільсона, Міллз підійшов до пульту управління. Ватажок наказав:

— Поїдеш дуже повільно і тільки до найближчого моста. Не далі, бо інакше твоя родина не одержить пенсії.

Не дивлячись на Вільсона, Міллз пробурмотів собі під ніс: «Я не самогубець» — і взявся за важелі.

За дві хвилини локомотив уже стояв на мосту — саме в тому місці, де було заплановане розвантаження. Двоє бандитів за допомогою сокири й лома почали виламувати двері вагона. На це пішло більше часу, ніж передбачалося. Взагалі «операція» тривала довше, ніж розраховував Рейнольдс. Крім того, непередбачена зупинка, двохвилинний переїзд і нова зупинка насторожили чотирьох охоронців, що супроводжували гроші. Та коли двері, нарешті, відчинили, їхній опір був суто символічним. Вкрай перелякані, вони слухняно вилізли з вагона й лягли долілиць на насип.

Перевантаження мішків з грішми з вагона тривало не більше п'яти хвилин. Коли бандити посідали на мішки в кузові машини, Рейнольдс сказав залізничникам і вартовим:

— Ми їдемо, але кілька чоловік залишається тут. Якщо ви зійдете з місця раніш як за півгодини, ремствуйте самі на себе.

І хоч це був чистісінький блеф, ті, що лишилися на насипу, не зробили жодної спроби зняти тривогу. Вони сиділи коло вагонів півтори години, аж доки не приїхала поліція.

Отже, ніщо не завадило п'ятитонці з Роєм Джеймсом за кермом дістатися до ферми «Лезерслейд». Тридцять три кілометри, що відділяли ферму від місця нападу, було пройдено з рекордною швидкістю. Коли на вежі маленької сільської церкви пробило четверту годину, Рой Джеймс завернув з шосе на польовий шлях, що вів до ферми.

Для шефа кримінальної поліції графства Бєкінгемшір Малькольма Ф'ютрелла ніч з 7 на 8 серпня закінчилася о тридцять сьомій хвилині на п'яту. Почувши по телефону звістку про пограбування поштового поїзда, він недовірливо похитав головою. Напад на поїзд? Таке він бачив досі тільки на екрані телевізора, у фільмах з життя гангстерів Дикого Заходу. Тому, перш ніж підняти підлеглих, Ф'ютрелл недовірливо перепитав чергового офіцера в Ейлсбері:

— Чи ви певні, що це не жарт, сер?

Цей незрозумілий спокій наклав свій негативний відбиток на подальші дії поліції. Розслідування на насипу поблизу Чеддінгтона почалося тільки о шостій годині. Почалось — і закінчилося швидко й безрезультатно. Справді, ні Міллз, ні Уїтбі, ані сімдесят п'ять листонош, які взагалі нічого не помітили, не могли дати хоч приблизних прикмет бандитів. Тільки Міллз саркастично пробурмотів:

— Вони скидалися на марсіян.

А його помічник додав:

— Потрапили б ви, сер, у таку халепу, то ніколи було б роздивлятися колір краватки у злочинця.

Четверо охоронців лише безпорадно знизували плечима, коли Ф'ютрелл почав розпитувати їх про зовнішність злочинців.

Собаки-шукачі теж не допомогли. Вони виявили чимало слідів бандитів, та всі обривалися біля моста.

О сьомій годині ранку Ф'ютрелл наказав виставити на всіх шляхах у радіусі п'ятдесяти миль контрольні поліцейські пости і суворо перевіряти всі вантажні машини, а десь ополудні, остаточно втративши надію розшукати на місці злочину якісь сліди бандитів та їхньої здобичі, вирішив зв'язатися із Скотленд-Ярдом і передати йому розслідування цієї «складної і заплутаної справи». Тут слід пояснити, що за англійськими законами всі кримінальні справи мають розслідувати місцеві поліцейські органи; Скотленд-Ярд втручається тільки тоді, коли до нього звертаються зі спеціальним проханням.

Минуло ще кілька годин, перш ніж до Чеддінгтона прибула з Лондона спеціальна слідча комісія, очолювана 49-річним Джеральдом Макартуром — гладкою похмурою людиною, зовсім не схожою на стандартизованого героя численних англійських, детективних романів. Колеги називали його «містер Мак».

Пропозицію продовжити пошуки на місці злочину Макартур відхилив, добре розуміючи, що знайти тут що-небудь істотне не пощастить, бо за цей час коло насипу й моста побували десятки цікавих. Тим-то спеціальний вагон комісії

Відгуки про книгу Вбивці на борту - Гюнтер Проділ (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: