Історія польсько-українських конфліктів т.2 - Микола Сивіцький

В кінці треба зазначити, що вся справа надзвичайно залежить від поведінки руського населення, яке вважає себе частиною українського народу, стосовно до польського народу і держави у найближчий період вирішення долі обох народів, від того, власне, чи переважить в українців переконання, що краще їм є і буде в майбутньому разом з Польщею, ніж поза нею і проти неї.

Додаток 17

[ТЕЗИ ВІДОЗВИ ДО УКРАЇНЦІВ І БІЛОРУСІВ]

З огляду на складність становища, керуючись турботою про добро держави, забезпечення її кордонів і спокою на Східних Землях, вважаємо за необхідне, щоб Уряд і Національна Рада у Лондоні та крайові діячі розпочали енергійну запобіжну боротьбу проти збройних дій українців і білорусів, спрямованих на захоплення влади на Східних Землях у свої руки з надією на досягнення незалежності на основі Атлантичної декларації, коли, по суті, вибух збройного польсько-українського і польсько-білоруського конфліктів викликав би збройну інтервенцію СРСР, якій ми не можемо ефективно протидіяти через складність завдань на заході і численність радянських військ. Зокрема, вважаємо за необхідне:

І. Оголошення Урядом у Лондоні урочистого звернення до українського населення в Польщі і такого ж звернення до білоруського населення у Польщі.

Українське населення треба запевнити, що їм буде забезпечено вільний національний, культурний і господарський розвиток у Польській Державі, національне навчання всіх рівнів включно з українським університетом на землях, де більшість становить українське населення, рівноправність української мови на цих землях і вільний доступ до державних і самоврядних установ для українців, які мають намір обрати професію службовця, надання українським освітнім, культурним, громадським, господарським і благодійним інституціям бюджетних дотацій відповідно до внеску українського населення у сплаті податків, справедливу участь українського населення у земельній реформі, яка буде одним з перших завдань польського уряду.

У заяві до білорусько-кривицького населення (це нове визначення треба використати у зверненні рівнозначно з білоруською назвою) належить запевнити білоруське населення щодо вільного вживання власної мови у гмінах, староствах і гродських судах, у самоврядних інстанціях, а також щодо загальної і середньої народної школи, а решта — як у зверненні до українського населення.

II. Видання Національною Радою в Лондоні урочистого звернення до українців і білорусів у Польщі, в якому Національна Рада, гарантуючи українцям і білорусам (кривичам) вільний національний розвиток у Польській Державі, закличе їх до співпраці з польським народом, якому, з огляду на його становище й історичну традицію, випав святий великий обов'язок обороняти разом з чеським народом слов'янські землі від німецької (германської) навали. У зверненні належить згадати про історичні моменти співпраці (битва під Хотином у 1621 р., у якій 35 тис. козаків підтримали польське військо проти турецької навали, Гадяцький договір, литовсько-руське походження Костюшка) і пояснювати наявні недоліки й труднощі у Польщі з елітарними урядами, які ніколи не повернуться і для яких ніколи не буде місця у демократичній Польщі.

III. Початок Урядом у Лондоні розмов з українськими і білоруськими представниками за кордоном у Лондоні і в Америці через амбасаду РП.

IV. Оголошення Урядом і Національною Радою відповідних звернень до польського населення Східних Земель із закликом до співпраці з офіційними чинниками у дусі наведених засад у важкий переломний період для добра держави і честі Батьківщини.

V. Оголошення відповідних звернень до українського, білоруського і польського населення Східних Земель Представником Уряду в краї, в яких треба подати застереження, щоб не слухали ворожих нашіптувань, бо всі акти насилля, грабунків, вбивств і підпалів на шкоду беззахисного цивільного населення будуть каратися судом згідно з законом.

VI. Оголошення відповідних звернень і відозв партіями в краї можливе разом з ПКП.

VII. Розповсюдження наведених звернень і відозв у пресі та місцевими цивільними і військовими чинниками і партіями.

VIII. Встановлення контактів з українськими і білоруськими представниками як через ДР, так і через партії з метою початку переговорів, або для повного припинення справи, або тільки для убезпечення життя і майна польського населення на Східних Землях у момент перелому.

Додаток 18

[УХВАЛА ПОЛІТИЧНОГО УЗГОДЖУВАЛЬНОГО КОМІТЕТУ]

Розуміючи значення вирішення українського питання для польського народу і держави, визначаємо нашу позицію щодо українського питання таким чином:

Визнаючи повне право українського народу на самовизначення нарівні з іншими народами Європи, прагнемо якнайсильніше підкреслити, що український народ є для нас особливо близький як братня слов'янська, майже виключно селянська, спільнота, і від імені польських селян, які становлять величезну більшість польського народу, з радістю простягаємо руку до співпраці з українським народом для добра відродженого слов'янства у Союзі Слов'янських Народів.

У разі зміни політичного устрою в Росії і розриву між Україною і Росією будемо намагатись утворити Союз Слов'янських Народів, до якого має увійти також вільна Україна, причому території зі змішаним польсько-українським населенням будуть управлятись змішаною або кантональною адміністрацією за зразком швейцарських кантонів з рівними правами обох народів.

У разі збереження нинішнього політичного устрою в Росії за основу взаємних відносин між Польщею і Радянським Союзом беремо кордон, визначений Ризьким договором з 1921 р., і вважаємо необхідним забезпечення українському населенню в Польщі повного і вільного національного, культурного і господарського розвитку шляхом запровадження самоврядування на землях, де більшість становить українське населення, і створення українського університету та інших вищих навчальних закладів на цих землях для забезпечення вільного розвитку української національної науки і культури та прискорення розвитку моральних сил українського народу в кордонах Речі Посполитої Польщі за умови збереження і запевнення вільного розвитку польського населення, що осіло протягом віків на землях, де більшість становить українське населення.

Уже в нинішній ситуації вважаємо за необхідне проголошення Польським Урядом:

1. Урочистого звернення до українського населення в Польщі.

2. Відповідного звернення до польського населення на східних теренах із закликом про співпрацю з повноважними діячами у дусі звернення Польського Уряду в ім'я польських гасел: Вільні з Вільними — Рівні з Рівними.

3. Початку розмов і переговорів з українськими діячами у країні і за кордоном, особливо у Сполучених Штатах і Канаді,