ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло - Філіп Джордж Зімбардо

консультантом і динамічним головою комісії з умовно-дострокового звільнення. Двох аспірантів, Курта Бенкса та Крейґа Гейні було залучено на кожному етапі здійснення цього незвичайного дослідницького проекту. Крейґ використав цей досвід як трамплін у надзвичайно успішну кар’єру на перехресті психології та права: став чільним захисником прав ув’язнених й автором багатьох статей і дописів, часто у співавторстві зі мною, на різноманітні теми, пов’язані з інституцією в’язниці. Я дякую кожному з них за їхній інтелектуальний внесок у дослідження та в його практичні наслідки. Крім того, я вдячний кожному зі студентів-добровольців, які зголосилися отримати досвід, що його декотрі з них все ще не можуть забути, десятиліття по тому. Як я пишу нижче, знову прошу у них вибачення за всі пережиті страждання під час і після цього дослідження.

ПОВТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Завдання перевести архівні відео в’язничного експерименту у формат DVD, щоби згодом можна було зробити стенограми, впало на плечі Сіна Бруйча і Скотта Томпсона, двох виняткових студентів Стенфорда. До того ж, щоби підкреслити важливі епізоди в матеріалі, Сін і Скотт допомогли зібрати широкий масив різноманітних супровідних матеріалів, що постали у перебігу дослідження.

Таня Зімбардо і Марісса Аллен допомагали зібрати й організувати великий об’єм матеріалів із медіа-записів, моїх нотаток і вибраних статей.

Команда студентів, а саме — Кєран Оконнор і Матт Естрада, кваліфіковано провели перевірку посилань. Матт також зробив зрозумілу стенограму аудіозапису співбесіди із Чіпом Фредеріком.

Цінним був зворотній зв’язок, який я отримав щодо різних розділів у першій і другій чернетці книжки від колег і студентів, серед них: Адам Брекенрідж, Стівен Бенке, Том Бласс, Роуз МаДермотт і Джон Уївер. Особливі подяки призначено для Ентоні Пратканіса й Синді Венґ за їхню допомогу із частиною останнього розділу, у якій йдеться про протистояння небажаним впливам, і Зено Франко, за його внесок у нове бачення психології героїзму.

Моє розуміння військової ситуації в Абу-Ґрейб і інших місцях бойових дій завдячую мудрості офіцера Мерсі Древрі та полковника Леррі Джеймса, також військового психолога. Даг Брейсволл постійно надавав мені корисну інформацію з мережі щодо ряду тем, якими я займався в двох розділах присвячених подіям в Абу-Ґрейб. Гарі Маєрс, юридичний консультант сержанта Фредеріка, не тільки протягом довгого часу брав участь в цій справі, не беручи винагороду, але й надав мені доступ до всіх матеріалів та інформації, на підставі чого я міг зрозуміти ту складну ситуацію. Адам Зімбардо запропонував проникливий аналіз сексуальної природи «трофейних фото», ніби наслідків «просто розваг та ігор» нічної зміни в блоці 1-А.

Розділяючи мої подяки, значну частину віддаю Бобу Джонсону (мій колега і співавтор нашого спільного ввідного в психологію підручника, «Психологія: основні концепції»). Боб прочитав увесь рукопис і запропонував безмежно цінні поради, як його покращити, так само як Саша Любомирські, який допомагав координувати інформації від Боба та Роз Зімбардо. Роз є почесним професором англійської літератури, вона прослідкувала, щоб кожне речення у було написане так, щоб передати послання книжки широкому грону читачів. Дякую кожному з них за те що виконали марудну працю з грацією і здоровим глуздом.

Також дякую Уїллові Мерфі, моєму редактору із видавництва Random House, за його рідкісне у наші дні, мистецтво і відважні спроби обмежити тематику до найголовнішого. Лін Андерсон чудово та проникливо виконала завдання технічного редактора, додаючи разом із Вінцентом ЛаСкала послідовності та ясності моєму повідомленню. Джон Брокман був агентом-ангелом-охоронцем книжки та її просування.

Наприкінці мушу згадати, що після писання по кільканадцять годин денно і нощно моє зболіле тіло поверталось до наступного раунду дякуючи моїм масажистам Джеррі Губеру із Healing Winds Massage із Сан- Франциско і Анн Оллінсвот із Gualala Sea Spa, коли я працював, сховавшись у ранчо над морем.

Кожному з цих помічників, родичам, друзям, колегам і студентам, які допомогли мені перетворити думки на слова, і на рукопис, і на цю книжку, мої найщиріші подяки,

Сіао,

Філ Зімбардо

M.C. Escher's "Circle Limit IV" © 2006 The M.C.Escher Company-Holland. All right reserved, www.mcescher.com

РОЗДІЛ 1

Психологія зла: ситуативні трансформації характеру

Сам розум є в собі; тому зробити Він може з пекла рай, а з раю — пекло.

(Джон Мільтон, «Втрачений рай»[5])

Гляньте на мить на цей чудовий малюнок. А тепер заплющіть очі й постарайтеся відтворити його у своїй пам’яті. Що бачить ваше внутрішнє око? Білих ангелів, що танцюють у темних небесах? Чи ви бачите багато чорних демонів, рогатих бісів, що населяють яскраво-білий простір пекла? У цій ілюзії М. Ешера однаково можливі дві перспективи. Воднораз дізнавшись, що добро й зло пов’язані, ви вже не зможете бачити одне без іншого. Надалі я не дам вам повернутися до зручного поділу на ваш бік (добрий і бездоганний) і їхній (злий і гріховний). «Чи спроможний я на зло?» — ось питання, яке я хочу, щоб ви переосмислювали знову і знову, поки ми разом мандруватимемо незнайомими територіями.

Малюнки Ешера засвідчують три психологічні істини. По-перше, світ однаково наповнений і добром, і злом — так було, є і завжди буде. По-друге, межа між добром і злом є проникною і нечіткою. І, по-третє, ангели можуть стати чортами, а чорти — хоча це, мабуть, і важче уявити — спроможні стати ангелами.

Можливо, ця картина нагадує вам про цілковиту трансформацію добра в зло, метаформозу Люцифера в Сатану. Люцифер, «світлоносець», був улюбленим ангелом Бога, поки не кинув виклик владі Господа і не був кинутий до пекла разом зі своїм військом упалих ангелів. «Краще владарювати в пеклі, ніж служити в раю!» — вихваляється Сатана, «ворог Божий», у «Втраченому раю» Мільтона. У пеклі Люцифер-Сатана стає брехуном, порожнім самозванцем, який виголошує гучні гасла, стрясає списами, трубить у труби і розмахує прапорами — приблизно так, як це нині роблять деякі національні лідери. На «чортячій раді» в пеклі, де присутні всі головні демони, Сатана остаточно усвідомлює, що не зможе повернутися на Небеса, перемігши Господа у відкритому бою[6]. Однак дорадник Сатани, Вельзевул, пропонує найгірше з можливих рішень: помститися Господові, розбестивши Його найбільше творіння — людство. Хоча Сатана успішно спокушає Адама і Єву порушити волю Бога й пізнати зло, Господь постановляє, що вони будуть врятовані у свій час. Утім поки що Сатані дозволено підкопуватися під цю постанову, заручившись допомогою чарів, щоб спокушати людей до зла. Відтоді слуги Сатани ставали жертвами ревних інквізиторів, які прагнули викоренити зло у