Історія польсько-українських конфліктів т.3 - Микола Сивіцький

Якийсь страшний, спотворений шал охопив це озвіріле українське суспільство, яке пише свою історію кров'ю і вогнем, єдиною амбіцією якої є прославитись у світі як суспільство катів і злочинців.

Ми, польський народ, єдиний пан і господар цієї землі, мусимо зробити з цих фактів усі можливі висновки.

Українське населення за його вчинками [слід] визнати суспільством катів та злочинців і, як таких, найсуворіше покарати.

Цього вимагає справедливість.

Це наш обов'язок!

Злочинне українське суспільство, як непримиренного ворога польського народу і польської держави, будемо змушені позбавити всіх політичних прав.

Польськийсолдате на кресовому фронті Речі Посполитої, до Тебе звернені очі всього Народу! Тільки від Твоєї мужності і від Твоєї ініціативи залежить, чи звільниться Червенська Земля від кривавого жаху гайдамацької різанини.

Війну проголошено!

Вирушаємо в бій під гаслом: УКРАЇНЦІ, ЗА ЗБРУЧ!!!

Василь Верша. Дорогами Другої світової війни. — Торонто, 1981. — С.240.

ПОВСТАНСЬКЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

За незалежну і суверенну державу поневолених народів!

Свободу народам і людині!

ПОЛЯКИ!

Впродовж століть обидва наші сусідні народи поділяли спільну долю і недолю. Спільно ми відбивали навалу диких татарських орд, разом громили прусських хрестоносців, однаково переживали німецько-австрійську і московську неволю, а вкінці нас однаково поневолили гітлерівсько-більшовицькі імперіалісти, проти яких боролись і борються наші народи.

У минулому стосунки між польським і українським народами складалися по-різному, і різними бували їх результати.

Наприклад, шляхетська Польща допомогла царській Москві повалити сильну Українську Козацьку державу і дала змогу досягнути їй великої могутності, що закінчилося поділом Польщі й 150-річною неволею польського народу. Відвоювавши незалежність у 1918–1920 роках, поляки знову допомогли червоній Москві поневолити Україну, але через неповних 20 років заплатили за цей вчинок ще одним поділом Польщі і втратою свободи на користь більшовицько-гітлерівського імперіалізму, котрий приніс польському народу нове ярмо, яке попри зміну окупантів триває по нинішній день.

Після ганебної втечі гітлерівських звірів польські землі окупують більшовики, які для маскування своїх справжніх імперіалістичних намірів щодо польського та інших народів створили агентурний Тимчасовий Уряд, щоб під маскою «визволителів» і «демократизму» досягти своєї справжньої мети — повного поневолення польського народу.

Здавалось би, польський народ належно оцінить ситуацію і вестиме безкомпромісну боротьбу проти кремлівських загарбників.

Але реальність демонструє дещо інше.

Справді, частина польського суспільства веде рішучу боротьбу проти більшовиків, однак значна кількість поляків пішла до кремлівських вбивць на прислуговування і співпрацю, разом з бандою енкаведистів влаштовує дикі оргії, мордує українське населення, доносить на українців, палить українські села і т. д.

Мало того. До цієї ганебної роботи проти українців підключилась певна частина польського суспільства і навіть члени польського незалежницького руху — АК, а головним чином ті, хто працював у адміністрації і міліції (випадки у повітах: Сянокському, Леському, Перемишльському, Ярославському та інших). Про це свідчать факти і документи, які у нас є і які, звичайно, ми використаємо на внутрішній і міжнародній арені.

Отже, питаємо: які наслідки для польського народу може дати така безпідставна і нелогічна боротьба проти українців, що її розпочали поляки на українсько-польських землях? Можемо сміливо сказати, що:

1) поглибить ненависть між українським і польським народами та змусить українців до ведення самооборонних дій;

2) тим самим поляки самі викреслюються зі спільного фронту поневолених народів і доведуть до повної ізоляції проблему своєї державності не тільки серед поневолених народів, а й на міжнародній арені взагалі.

Адже полякам неважко зрозуміти, що поряд з більшовиками Польща ніколи не зможе існувати як сильна і незалежна держава, це може статись лише на руїнах СРСР. Розгромити більшовиків можна лише спільними зусиллями об'єднаного фронту поневолених народів, серед яких українці посідають дуже важливе місце, бо вони висунули прогресивну ідею, що, як динаміт, розриває зсередини блок подільників Сталіна.

Хіба польський народ не хоче взяти участь у тій гігантській боротьбі, яку ведуть поневолені народи проти більшовиків?

Чи хоче він залишитися за межею революції?

Яке майбутнє у такому випадку чекає на польський народ?

Замисліться над цим добре!

Поляки!

Український народ нині веде тяжку боротьбу проти більшовицьких загарбників. Таку саму боротьбу ведуть народи Балкан, Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії, Східної Європи і Азії. З кожним днем посилюється боротьба, і, зрештою, вона покладе край більшовицькому ярму. Одночасно наближається союзницько-більшовицький конфлікт, причому не треба забувати, що англо-американці розглядатимуть проблему поневолених більшовиками народів як цілісність, як єдиний антибільшовицький фронт.

Отже, поки ще є час, перегляньте свої згубні погляди і позицію та приєднуйтесь до великого визвольного легіону. Наверніть своїх схиблених синів, які взялися до підлої, зрадницької служби червоним окупантам у боротьбі з українцями.

А тих, що залишаються вірними агентами Сталіна і будуть грабувати, мордувати, змушувати до переселення і переслідувати українське населення, — приведемо до тями свинцем!

Поляки, що працюють в адміністрації та міліції!

Зрадивши свій народ, ви пішли на співпрацю з більшовицькими кровопивцями, мордуєте невинне українське населення, грабуєте його кров'ю зароблене майно, палите села і живцем вкидаєте у вогонь неповнолітніх дітей, катуєте невинних жінок і стариків, влаштовуючи оргії в населених пунктах, де живуть українці.

Ми довго чекали, сподіваючись, що політичний розум і більшовицька окупація приведуть вас до тями. Проте ви виявилися невиправними у своїй безмежній жорстокості! І це змушує нас до застосування найбільш радикальних засобів!

Але це не означає, що маємо намір оголосити війну польському народові, що так само, як і ми, веде непримиренну боротьбу проти більшовицьких окупантів, проти зрадників польського народу!

В останній раз закликаємо вас: схаменіться!

Не грабуйте, не мордуйте, не стріляйте у невинне українське населення, не катуйте в'язнів, ставтесь до них як люди і не змушуйте до переселень, бо