ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло - Філіп Джордж Зімбардо
517
Підполковник Джордан звинуватили в сімох злочинах, в тому числі в злочинному поводженні із в’язнями. Його звинуватили за сімома статтями Уніфікованого військового кодексу 26 квітня 2006 року. 28 серпня 2007 року його виправдано в усіх обвинуваченнях крім невиконання наказу, за що йому назначено догану. Полковник Паппас отримав імунітет від прокурора через згоду свідчити проти Джордана. Генерал-майор Джофрей Міллер скористався конституційним правом не свідчити проти себе самого. Див: Richard A. Serrano and Mark Mazzetti, «Abu Ghraib Officer Could Face Charges: Criminal Action Would Be First in Army’s Higher Ranks,» Los Angeles Times, 13 січня 2006 року.
518
Ці та пов’язані дані, що були знайдені в інформативній книзі та опубліковані Американською асоціацією пенсіонерів (American Association of Retired People, AARP), базуються на масштабних дослідженнях соціального психолога Антоні Пратканіса на базі сотень аудіозаписів шахраїв, де ті розказують як обманюють жертву. Ця книжка містить багато порад як виявляти шахрайства і не піддатися обману: A. Pratkanis, D. Shadel, Weapons of Fraud: A Source Book for Fraud Fighters, Seattle: AARP Press, 2005.
519
A. Wolfson, «А Hoax Most Cruel», The Courier-Journal, 9 жовтня 2005 року.
520
Цитата колишньої помічниці менеджера Донни Самерс в “The Human Behavior Experiments”, Jigsaw productions, Sundance TV, 1 червня 2006 року.
521
Грек Зорба — класична новела Нікоса Казандзакіса, написана в 1952 році. В 1964 на її основі режисер Міхаліс Какоянніс зняв фільм, де роль Зорби зіграв Ентоні Квінн.
522
В. J. Sagarin, R. В. Cialdini, W. Е. Rice, S. В. Serna, «Dispelling the Illusion of Invulnerability: The Motivations and Mechanisms of Resistance to Persuasion», Journal of Personality and Social Psychology 83 (2002).—C. 526-41.
523
Нормальний розподіл (крива Гауса)—статистична модель розподілу, яка описує більшість явищ в природі, згідно з якою 95% явищ містяться в двох стандартних відхиленнях від центру. Автор має на думці, що ймовірність, що читач міститься серед тих, хто не піддається на ситуативні впливи (хвіст) є дуже малою.
524
Програма MKULTRA таємно фінансувалась ЦРУ в 50-их та 60-их роках, добре описана в: J. D. Marks, The Search for the Manchurian Candidate: The CIA and Mind Control, New York: Times Books, 1979. Більш розгорнуте академічне висвітлення можна знайти в: A. W. Scheflin, Е. Opton, Jr., The Mind Manipulators, New York: Grosset and Dunlap, 1978. Також для глибшого пізнання фінансованих ЦРУ технік див: A. Constantine, Virtual Government: CIA Mind Control Operations in America, Los Angeles: Feral House, 1997).
525
Приклади моїх праць в так різних ділянках суспільного впливу можна знайти в цих публікаціях: R. Р. Abelson, Р. G. Zimbardo, Canvassing for Peace: A Manual for Volunteers, Ann Arbor, MI: Society for the Psychological Study of Social Issues, 1970; P. G. Zimbardo, «Coercion and Compliance: The Psychology of Police Confessions», in The Triple Revolution Emerging, eds. R. Perruci, M.
Pilisuk, Boston: Little, Brown, 1971, C. 492-508; P. G. Zimbardo, E. B. Ebbesen, C. Maslach, Influencing Attitudes and Changing Behavior, 2nd ed., Reading, MA: Addison- Wesley, 1977; P. G. Zimbardo, C. E. Hartley, «Cults Go to High School: A Theoretical and Empirical Analysis of the Initial Stage in the Recruitment Process», Cultic Studies Journal 2, Spring-Summer 1985.—C. 91-147; P. G. Zimbardo, S. A. Andersen, «Understanding Mind Control: Exotic and Mundane Mental Manipulations”, Recovery from Cults, ed. M. Langone, New York: Norton Press, 1993) C. 104-25; P. G. Zimbardo, M. Leippe, The Psychology of Attitude Change and Social Influence, New York: McGraw-Hill, 1991.
526
Щоб більше дізнатись про принципи соціального впливу, див: Р. Чалдині, Психологія впливу, Харків: Клуб Сімейного дозвілля, 2015, укр. переклад—М. Скоробагатова; A. R. Pratkanis, "Social Influence Analysis: An Index of Tactics", in The Science of Social Influence: Advances and Future Progress, ed. A. R. Pratkanis, Philadelphia: Psychology Press, 2007; A. R. Pratkanis, E. Aronson, Age of Propaganda: The Everyday Use and Abuse of Persuasion, New York: W. H. Freeman, 2001; R. Levine, The Power to Persuade: How We (re Bought and Sold, New York: Wiley, 2003; Daryl Bern, Beliefs, Attitudes, and Human Affairs, Belmont, CA: Brooks/Cole, 1970; R. Petty, J. Cacioppo, Communication and Persuasion: Central and Peripheral Routes to Attitude Change, New York: Springer- Verlag, 1986; S. Hassan, Combatting Cult Mind Control, Rochester, VT: Park Street Press, 1988; B. Sagarin, S. Wood, «Resistance to Influence» in The Science of Social Influence: Advances and Future Progress, ed. A. R. Pratkanis, Philadelphia: Psychology Press, 2007).
527
J. M. Burger, «The Foot-in-the-Door Compliance Procedure: A Multiple-Process Analysis and Review», Personality and Social Psychology Review 3 (1999) C. 303-25.
528
J. Freedman, S. Fraser, “Compliance Without Pressure: The Foot-in-the-Door Technique”, Journal of Personality and Social Psychology 4 (1966) C. 195-202.
529
Більше інформації про соціально-корисне використання техніки «ноги у дверях» див: J. Schwarzwald, A. Bizman, М. Raz, «The Foot-in-the-Door Paradigm: Effects of Second Request Size on Donation Probability and Donor Generosity», Personality and Social Psychology Bulletin 9 (1983) C. 443-5; B. J. Carducci, P. S. Deuser, “The Foot-in-the-Door Technique: Initial Request and Organ Donation», Basic and Applied Social Psychology 5 (1984) C. 75-81; B. J. Carducci, P. S. Deuser, A. Bauer, M. Large, M. Ramaekers, «An Application of the Foot in the Door Technique to Organ Donation», Journal of Business and Psychology 4(1989) C. 245-49; R. D. Katzev, T. R. Johnson, «Comparing the Effects of Monetary Incentives and Foot-in-the-Door Strategies in Promoting Residential Electricity Conservation», Journal of Applied Social Psychology 14 (1984) C. 12-27; T. H. Wang, R. D. Katsev, «Group Commitment and Resource Conservation: Two Field Experiments on Promoting Recycling», Journal of Applied Social Psychology 20
