До питання про ідеологію Організації українських націоналістів (ОУН). Аналітичний огляд - Георгій Володимирович Касьянов
16
Постанови Великого Збору Організації Українських Націоналістів // ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929–1955 pp. (Збірка документів). Бібліотека українського підпільника. б.м., 1955. Ч. 1. С. 3.
17
Там само. С. 6.
18
Див. наприклад: Програма Організації Українських Націоналістів (затверджена на III–му Великому Зборі Українських Націоналістів 30 серпня 1947 року). Б.м., 1947. С. 4.
19
Державний архів м. Прага, ф. RUESO, картон 9, папка 2, арк. 717.
20
Лисяк–Рудницький І. Націоналізм // Історичні есе. Т. 2. С. 254.
21
Цікаві документи стосовно причин розколу вміщено у збірці документів: Косик В. Розкол ОУН (1939 — 1940). Збірник документів. Львів, 1999.
22
Балей Петро. Для Ріко Ярре епоха була ласкава // Балей Петро. Фронда Степана Бандери в ОУН 1940 p. Las Vegas, 1997. С. 121 — 162.
23
Постанови Другого Великого Збору Організації Українських Націоналістів що відбувся в квітні 1941 р. // ОУН в світлі постанов… С. 31
24
Політична Програма Організації Українських Націоналістів (Ухвалено II Великим Збором Українських Націоналістів у серпні 1939 p.). Б.м., б.д. С. 29–30.
25
Постанови Другого Великого Збору Організації Українських Націоналістів що відбувся в квітні 1941 p. C. 28.
26
Політична Програма Організації Українських Націоналістів (Ухвалено II Великим Збором Українських Націоналістів у серпні 1939 p.). С. 55 — 58.
27
Постанови Другого Великого Збору Організації Українських Націоналістів. Б.м., 1941. С. 59–65. Зауважимо, що ця частина постанов не друкувалася серед матеріалів Великого Збору, вміщених у «Бібліотеці Українського Підпільника», яку видавали Закордонні Частини ОУН.
28
Онацький Є. Листи з Італії // Розбудова нації. 1928. Ч. 3. С. 95.
29
Його ж. Культ успіху // Розбудова нації. 1934. Ч. 7/8.
30
Див.: Сціборський М. Націократія. Париж, 1935. С. 50–57.
31
Мірчук П. Нарис історії ОУН. С. 113.
32
Там само. С. 114.
33
Мартинець В. Ідеологія організованого і т. зв. волевого націоналізму. Вініпег, 1954. С. 29, 74–76.
34
Кричевський Р. ОУН в Україні, ОУНз і ЗЧ ОУН. :Нью–Йорк — Торонто, 1962. С. 8.
35
Payne Stanley G. A History of Fascism. 1914–1945. — Madison, Wisconsin, 1995. P. 323.
36
Olexander Motyl. Op. cit. P. 163–164.
37
Лисяк–Рудницький І. Націоналізм // Історичні есе. — Т. 2. — С. 251.
38
Лисяк–Рудницький І. Націоналізм. — С. 251 — 252.
39
Кентій А В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів (1929 — 1941). — К., 1998. С. 33.
40
Payne Op. cit., P. 126. Йдеться про Н. Бухаріна.
41
Зайцев О. Фашизм і український націоналізм // Ї. Вип. 16. 2000. Праві та Європа. С. 101
42
Прокоп М. У сорокаліття III Надзвичайного Великого Збору ОУН // Прокоп М. Напередодні незалежної України. Нью–Йорк — Париж — Сидней — Торонто — Львів. НТШ, Бібліотека українознавства. Т. 62. С. 67
43
Постанови Третього Надзвичайного Великого Збору Організації Українських націоналістів що відбувся в днях 21 — 25 серпня 1943 р. // ОУН в світлі постанов… С. 99 — 100.
44
Там само. С. 107–112.
45
Детальний виклад основних праць публіцистів ОУН (р) в Україні другої половини 1940–х — поч. 50–х років див у книзі: Русначенко А. Розумом і серцем. Українська суспільно–політична думка 1940–х — 1980–х років. К.: Видавничий дім «KM Academia», 1999.
46
Motyl O. Op. Cit. P. 175.
47
Постанови Третього Надзвичайного Великого Збору Організації Українських націоналістів // ОУН в світлі постанов… С. 108. 112.
48
Мотиль Олександр Організація українських націоналістів і робітництво (кілька завваг) // Сучасність. 1980. Ч. 2. С. 62.
49
Цей аргумент наводить польський дослідник Р. Тожецкі: Torzecki R. Polacy і ukraincy. Sprava ukrainska w czasie II wojny switowej na terenie II Rzeczypospolitej. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 1993, S. 190 — 191.
50
Резолюції Першої Конференції Закордонних Частин ОУН що відбулася в вересні 1947 р. // ОУН в світлі постанов… С. 180.
51
Постанови Другої (надзвичайної) конференції Закордонних Частин ОУН (з 28–31. 8. 1948 року) // Там само. С. 223.
52
Там само. С. 225.
53
Стахів Є. Крізь тюрми, підпілля і кордони. К., 1995. С. 249.
54
Кричевський Р. Цит. Праця. С. 23.
55
З постанов ширшої наради членів О.У.Н. за кордоном // Док–т з особистого архіву О. Кузьмович. С. 5.
56
Там само. С. 6.
57
Там само. С. 3.
58
Кричевський Р. Цит. праця. С. 84.
59
Резолюції Третьої Конференції Закордонних Частин ОУН що відбулася у квітні 1951 р. // ОУН в світлі постанов… С. 259.
60
Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі — ЦДАГОУ), ф. 1, оп. 16. спр. 74, арк. 86.
61
За свідченням К. Філбі у 1949–1950 pp. SIS відправила в СРСР в українські регіони три групи парашутистів, які зникли. Наприкінці 1951 p. SIS відправила ще три групи по шість осіб (літаком з бази на Кіпрі) — дві з них було десантовано на Західній Україні, одну — біля польсько–радянського кордону. Коментар самого К. Філбі про його роль у подальшій долі цих груп досить красномовний: «Я не знаю, що сталося з цими групами. Але я маю обґрунтовані припущення» (Цит. за: Philby К. My Silent War. New York: Grove Press, 1968. P. 171) Зауважимо, що британці опікувалися С. Бандерою та його оточенням, тоді як ЦРУ підтримувало опозицію — цей «поділ праці» спричинив конфлікт між двома спецслужбами, який опосередковано сприяв і загостренню суперечностей в ОУН (б).
62
Стахів Є. Цит. праця. С. 262–263; Процик С. ОУН в ретроспективі // Здалека про близьке. Львів. 1992. С. 25–26.
63
ЦДАГОУ ф. 1, оп. 16, спр. 72. арк. 63.
64
Кричевський Р. Цит. праця. С. 94.
65
Процик С. В ім’я істини // Здалека про близьке. С. 50–53.
66
Найдетальнішип опис цих подій можна