Проект «Україна». Австрійська Галичина - Микола Романович Литвин

Відня, де сформовано новий екзильний уряд — Колегію уповноважених диктатора ЗУНР, яка поєднувала виконавчі й частково законодавчі функції керівництва республіки. Туди ж повернувся й Василь Вишиваний, який створив Вільно-козацьке товариство та його друкований орган — тижневик «Соборна Україна». Навколо цього органу об’єдналася група українських політиків: В. Андрієвський, Т. Галіп, О. Турянський, І. Полтавець-Остряниця та ін. На жаль, В. Вишиваному не вдалося домогтися політичної консолідації основних політичних угруповань української еміграції, яку намагалися роз’єднати радянські спецслужби. 26 серпня 1946 р. його арештувало у Відні Управління контррозвідки МДБ Центральної групи військ як агента французької розвідки та учасника оунівського підпілля. Радянські каральні органи засудили В. Вишиваного до 25 років позбавлення волі. 18 серпня 1948 р. він помер у тюремній лікарні № 1 м. Києва. Місце поховання українського патріота-антифашиста залишається невідомим. Після проголошення незалежності представники великої родини Габсбургів неодноразово приїжджали на Україну, знайомилися з культурним надбанням Львова, бували на фестивалях Закарпаття. Про ту добу у Львові нагадують назви кафе (Віденська кав’ярня, Цісар та ін.), а у Чернівцях — пам’ятник цісарю. Активно реставруються архітектурні пам’ятки доби Австро-Угорщини.

Микола Литвин

© М. Литвин, 2016

Примітки
1

 Апарат управління Галичиною у складі Австро-Угорщини / [В. С. Кульчицький, І. Й. Бойко, О. І. Мікула, І. Ю. Настасяк] / Львівський національний університет імені Івана Франка. — Львів: Тріада плюс, 2002.— 88 с.; Кульчицький В., Присташ Л. Галицьке намісництво: структура і діяльність / Володимир Кульчицький, Лідія Присташ // Вісник Львівського університету. Серія юридична / Львівський національний університет імені Івана Франка. — Львів, 2003. — Вип. 38. — С. 90–95.; Моряк-Протопопова Х. Утворення, структура і діяльність Галицького намісництва (1849–1918 рр.) / Христина Моряк-Протопопова // Вісник Львівського університету. Серія юридична / Львівський національний університет імені Івана Франка. — Львів, 2006. — Вип. 43. — С. 67–72.

(обратно) 2

 Аркуша О. Галицький сейм: виборчі кампанії 1889 і 1895 рр. / Олена Аркуша / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. — Львів: [б. в.], 1996. — 174 с.; Аркуша О. Українські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії (1772–1918). В кн.: Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності / [О. Г. Аркуша, С. О. Біла, В. Ф. Верстюк та ін.] — К.: Ніка-Центр, 2008. — 988 с.; Чорновол І. Українська фракція Галицького крайового сейму: 1861–1901 рр. (Нарис з історії українського парламентаризму) / Ігор Чорновол / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. — Львів: [б. в.], 2002. — 288 с.

(обратно) 3

 Мудрий М. Галицькі намісники в системі українсько-польських взаємин (1849–1914) / Мар’ян Мудрий // Вісник Львівського університету. Серія історична / Львівський державний університет імені Івана Франка. — Львів, 1998. — Вип. 33. — С. 91—101.

(обратно) 4

 Кошелєва Н. Діяльність галицької крайової шкільної ради стосовно української народної освіти в 1873–1914 роках / Наталія Кошелєва // Вісник Львівського університету. Серія історична / Львівський державний університет імені Івана Франка. — Львів, 1999. — Вип. 34. — С. 269–276.

(обратно) 5

 Йдеться про частину Ломбардії.

(обратно) 6

 Політичні органи влади, або крайові політичні органи влади (нім. — Рolitische Behörde oder politische Landesbehörde) — спільна назва для означення представницьких органів (Vertretungsorgane) та органів управління (Verwaltungsorgane), яка застосовувалася у зв’язку з відсутністю розмежування законодавчої та виконавчої гілок влади в Австрійській імперії (Австро-Угорщині).

(обратно) 7

 До вірилістів за посадою зараховувалися архиєпископи римо-католицького, греко-католицького та вірменсько-католицького обрядів зі Львова, єпископи римо-католицького та греко-католицького обрядів з Перемишля, єпископи римо-католицького обряду з Тарнува та греко-католицького обряду з Станіславова, ректори університетів у Кракові та Львові. До цього переліку у законодавчому порядку в 1866 р. був включений римо-католицький єпископ Кракова, або у випадку вакансії — адміністратор єпархії.

(обратно) 8

 Die Verfassung der österreichischen Monarchie, nebst zwei Beilagen vom 28. Februar 1861. Beilage II, o): Landes-Ordnung und Landtags-Wahlordnung für das Königreich Galizien und Lodomerien sammt dem Herzogthume Krakau // Reichsgesetzblatt für das Kaisertum Österreich (R. G. Bl.). — Jahrgang 1861. — Stück IX. — Nr. 20. — S. 280–285.

(обратно) 9

 У 1853 р. у Галичині було утворено Індемнізаційний фонд (Grundentlastungsfond) для здійснення компенсаційного відшкодування (індемнізації)