Наперекір - Аманда Рід

Здається, до нього я зовсім не вміла цілуватися. Назар це робить зовсім інакше. З ним я ніколи не відчувала такої пожежі лише від одного дотику.

Неслухняні руки Дана знову лізуть під куртку. Пробираються під теплий светр, торкаються голої шкіри. Здригаюсь від несподіванки та відсторонююсь, дивлячись на хлопця затуманеними очима.

"Все занадто швидко!" — нарешті здоровий глузд пробивається крізь товщу непідвладних почуттів, які взяли мене в полон. Змусили віддатися пориву.

— Мені пора! — злякано дивлюсь на нього.

— Добре, — криво посміхається хлопець, але відходити не поспішає. — До завтра?

___________
Як гадаєте, хто зображений на обкладинці? 

Дан та Мира? Чи може то Нік і Мира. Як би наша дівчинка не танула він новенького, все одна і її думках завжди є Нік. 

А новенький взагалі-то нахабний хлопець, без запрошення лізе).