Товариство Елементорів. Том 1. Кривавий діамант. Частина І - Fata Morgana

Вони минули ще порожню ринкову площу, а рівна бруківка широкої Діденгальд змінилася втоптаною галькою тихого провулку, на якому розташовувалося кілька садиб декого з місцевих дворян. Друзі майже дісталися теперішнього маєтку сім’ї Шор, як раптом Моллі розгледіла дві фігури, що завмерли просто перед дверима її будинку.

— Це ще хто так рано? – буркнув Шалфей, й собі помітивши непроханих гостей на порозі. Він поглянув на тільки сіріюче небо, спокійно зауваживши: – Навіть повністю не розвиднілося поки.

Мія і собі витягла шию та піднялася навшпиньки, щоб якомога краще роздивитися тих двох.

— Хто вони і... Чого хочуть? 

Моллі примружилась, намагаючись впізнати у струнких силуетах когось знайомого. Але як не старалася, визначити їх не змогла чи то через виснаження, чи то напів темряву, що досі огортала місто.

Одна з фігур повернула голову, труснувши білявими пасмами волосся, у бік трьох тикодінів, які завмерли на півдорозі до двору. Навіть у поганому освітленні раннього часу доби, Моллі помітила смаглявий, майже червоний відтінок шкіри й застигла, нарешті здогадавшись, хто завітав до них.

— Екенейці. – здавлено прошепотіла вона, хоча не була певна, що її хтось почув.