Позбав мене від нареченого, сестричко - Ольга Обська
Розділ 50. Я готова
Солодкий туман розвіявся не одразу. Лізі було вкрай важко повернутися до реальності. Але щойно мізки увімкнулися, вона з жахом усвідомила, що грала з вогнем. А якби їх із Брайаном хтось побачив? Яку б тінь це кинуло на репутацію Елізабет. Вона на балконі віч-на-віч з напівоголеним чоловіком.
Добре, що Освальд, який прийшов покликати Брайана до бальної зали, залишився з того боку дверей. Йому вистачило такту не заходити, а якби це був хтось із гостей?
— Почекай мене тут, — м'яко усміхнувся Лізі Брайан, натягуючи сорочку. — Швиденько з’ясую, що сталося, і повернуся.
Він вискочив за двері, а Ліза жадібно припала до келиха з напоєм, щоб скоріше остаточно прийти до тями. Вона чула звуки кроків Брайана і Освальда, що віддалялися, а потім стало тихо. Це крило замку було досить віддаленим від епіцентру свята.
Минуло кілька хвилин інтенсивних роздумів, і Ліза дійшла висновку, що їй треба діяти — вибиратися звідси, щоб дізнатися, що сталося. Раптом це "Кажан" розпочав підривну діяльність і мститься за свої образи? Для конспірації вона надягла маску та вислизнула за двері.
Ліза подолала кілька коридорів і опинилася у холі перед бальною залою. Двері були відчинені навстіж, і можна було помітити, що частина гостей кружляє у танці. Сюди, до холу, долинала легка безтурботна музика, але вона не могла приховати атмосферу загального збудження. Ті з гостей, хто не побажав танцювати, збилися у стихійні зграйки та щось жваво обговорювали.
Ліза обрала найменш численну групу і підійшла дізнатися новини. Їй пощастило. Навіть питання не довелося озвучувати.
— Я, як завжди, все пропустила, — жалілася одна з дам у костюмі екзотичного птаха, що чимось нагадував фазана. — Щось сталося?
— О, це було феєрично! — охоче почала розповідати інша дама, вбрання якої теж було щедро прикрашене різнобарвним пір'ям. — На сцену вийшов джентльмен у костюмі кажана і зробив гучну заяву.
— Яку? Що він сказав? — Не терпілося почути сенсацію фазановій жінці.
— Він зробив шлюбну пропозицію.
— Як? — здивувалася допитлива пані. — Перед усім залом? Ох, яке безумство! Але стривайте, сезон же вже майже закритий.
— Закриється за годину, — уточнила "перната", — але поки що є час офіційно оголосити про заручини, якщо, звичайно, його обраниця дасть згоду.
— Зробити пропозицію за годину до закриття сезону і сподіватися встигнути оголосити про заручини, ох! А хто? Хто його обраниця? — збуджено спитала леді-фазан.
— Леді Елізабет О'Хайєс.
— Що?! Та сама О'Хайєс, яка цього сезону вже відмовила десятку найгідніших кавалерів, включаючи його світлість віконта Брайана?
— Вона сама. Але всі вважають, що це лише додає інтриги. Чи відмовить вона і цьому таємничому джентльмену?
— Але хто ж цей джентльмен?
— Він волів поки що зберегти інкогніто. Сказав, що леді Елізабет знає, хто він. Поки годинник не проб'є дванадцять разів, він чекатиме, що вона підніметься до нього на сцену, тоді він зніме маску. Кажуть, азартні молодики вже почали робити ставки на те, хто ж ховається під маскою кажана, і на те, чи дочекається він "так" від найбільш незговірливої леді цього сезону.
— Ох, який розпал інтриги! — захоплено сплеснула руками фазанова пані. — Яке напруження! Погодьтеся, цьому балу не вистачало чогось обурливого, якоїсь родзинки, якоїсь авантюри. А ця гучна пропозиція — саме те, що зробить бал незабутнім, навіки впише в історію замку як одну з його численних легенд…
Ліза не стала дослуховувати щебетання схвильованих новинами жінок — вона відокремилася від групи гостей і швидко попрямувала в свою кімнату. Їй треба було терміново зв'язатися з сестрою. Ліза була вражена почутим у десять разів більше, ніж усі "пернаті" леді разом узяті. Професор Даррен зробив пропозицію Елізабет? Як це розуміти? У нього до неї почуття? Він справді хоче, щоб вона стала його нареченою? А як же його таємне кохання? Чи це якась гра, мета якої — помститися своїй зухвалій учениці та її батькові? Якою б не була відповідь на питання, вирішувати, як вчинити, може лише Елізабет.
Ліза вбігла у свою кімнату і перше, на що впав її погляд — годинник. Це стало новим потрясінням. На циферблаті — п'ять хвилин на дванадцяту. Ох, вона зовсім втратила лік часу, поки вони цілувалися з Брайаном. А виходить, що вже настав час мінятися з сестрою. Ліза і так на п'ять хвилин спізнилася.
Мабуть, воно і на краще, що Елізабет зараз опиниться тут і матиме можливість безпосередньо вплинути на ситуацію. Встигне, в разі чого, сказати своєму професору "так" або послати його під три чорти. А в найкращому випадку вона навіть може встигнути спочатку поговорити з ним тет-а-тет, з'ясувати, що він замислив. Тільки треба швидше мінятися, а то часу на розмови у сестри майже не залишається.
Добре, що портальне дзеркало було якраз у кімнаті Лізи — нікуди йти не треба.
Вона взяла в руки смартфон і набрала тремтячими пальцями.
Елізо, я готова.
У грудях нило. Насправді Ліза не була готова. Вона навіть не встигла попрощатися з Брайаном. Хоча, може, воно і на краще. Просто залишить йому записку. Прощання стало б надто важким для них обох.
Від Елізабет надійшла відповідь:
Я також готова.
Чудово. Але спочатку мені треба дещо тобі розповісти.
Ліза постаралася коротко викласти новини, від яких, як вона здогадувалася, сестра прийде в повне сум'яття. Вона набирала текст, намагаючись зосередитися на літерах, щоб не думати, як сама переживе розставання з Брайаном. Поки що Ліза тримається на адреналіні, а коли повернеться додому, мабуть, відчайдушно ридатиме. Вона теж, схоже, беззастережно закохалася в Брайана. Хоча, напевно, так не буває, щоб людина жодного разу в житті не закохувалася по-справжньому, а тут раптом — бац, і закохалася за один день. Ліза заспокоювала себе тим, що новорічна ніч мине, а разом із нею зникнуть і чари, і вона продовжить своє земне життя як ніде нічого. Дурне серце не хотіло вірити, що почуття розвіються, як настане ранок, але що Лізі залишалося? Цей світ, це життя належать Елізабет — не вдасться їх позичити. Тут і так кожна зайва хвилина, проведена сестрою в земному світі, може зіпсувати її життя в цьому — нехай уже скоріше повертається.
