Кава зі смаком кохання - Тея Найт

Взяв малого на руки, пішов відчиняти. Але там була не Маша.

– Добрий ранок.

– Добрий. А ви до кого?

– Ми з дитячого будинку. Плановий огляд – перевірити, в яких умовах живе малюк.

– Дитячий будинок? – перепитав я, відчуваючи, як підкошуються ноги.

Жінка уважно подивилася на мене:

– А ви хто?

– Я… я батько Макара.

– Ні, батько Макара був блондином і набагато нижчим за вас. Ну, принаймні, під час останніх двох наших візитів.

 Мені хтось пояснить, що відбувається?

– Коли пара бере дитину з дитбудинку, комісія періодично приходить, щоб перевірити, чи дитина росте в належних умовах.

Я застиг. Маша жодного разу не приходила до мене вагітною. Жодного разу! Коли вона сказала, що чекає дитину, майже одразу полетіла до Італії – бо там, мовляв, медицина краща. А повернулася вже з Макаром на руках.

Але ж я пам’ятаю фото, які вона мені надсилала з Італії, з животом… Невже він був накладний?..