Красуня для ловеласа - Каріна Іша

Я перша перериваю поцілунок, опускаю погляд, збираю далі свої документи. Губи горять, треба швидше йти. Не подобається мені моя реакція тіла на нього. Він вже не допомагає, просто сидить та дивиться. Зібравши документи, я встаю. Ігнат встає за мною.

- Гарного вечора, - кажу, - Допомога не потрібна. За пропозицію дякую. За кіно вибач. Сьогодні не вийде.

- І тобі гарного вечора. До речі про кіно, коли?

Ось наполегливий! Відкриваю під'їзд, обертаюся. Стоїть гарний такий, не відриває від мене погляду. Руки в кишенях, чорні джинси, біла футболка покриває його торс. Чорт, Єво, про що ти думаєш?

- Незнаю, можливо, ніколи! - заходжу і різко зачиняю двері. Краще так, ніж мені потім буде боляче. Ось я не вірю йому.

Зайшовши до квартири, мені одразу ж прилетіло смс. Від нього.

"Твоє "ніколи" не приймаю. Ти мені винна! Тож чекаю відповіді. Єва!! Правильної відповіді. Солодких снів, білосніжка"....

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно