Муза - Настя Пуст

-- ранок --

- Оленко вставай ти ж пам'ятаєш про похід..?
* Говорить мама дівчинки

- мг..
* На годиннику 4:30 ранку..
Спали навіть пташки які так дратували Олену в звичні для неї 9:00..

*Тато виривається в кімнату

" Та чі він забув як стукати?"

думає Олена роблячи вигляд що ще спить 

- о сім'я готові?
* Сказав тато який стояв в спортивному костюмі з 2 вудками.

* Ні не подумайте що Оленка збиралась рибалити просто в їхній сім'ї є людина людина  якого звуть Кирило він є братом Олени..йому 23 на рік старший своєї сестри..Олена по правді не ненавидала це створіння чоловічого роду 
Так як він був найкращим синочком. По хаті допомогає , спортом займається лягає о дев'ятій
А вона.. 
Віршики свої пише..доречі так поезія це те чим живе Олена..ще захоплюється читанням але от так.. другорядне..загалом Кирила любили більше як їй здавалось
І ось цей "мамин синочок" стоїть з противною для Олени посмішкою і псує її сон який тривав всього 3 години..

- Оленко , ти що знов у свою "ктайщину" читала?
* Запитує мама 

- вірші писала..

- а ну вірші ще добре , але
спати потрібно ти ж це розумієш?

* Та як тут поспиш як брат 
З 3 ночі вудочку шукає і Моцарта на весь дім слухає 

* Хотіла сказати вона але втрималась , і встала з ліжка..

- так даю тобі 20 хвилин , збирайся , ми чекаємо в низу..

- добре тато..