Позбав мене від нареченого, сестричко - Ольга Обська
Розділ 24. Новомодне лікування
Ліза пробігла поглядом написаний нею текст кілька разів, і з кожним разом її здивування лише зростало.
Віконт тримає її у підвалі замку під замком. Вона тужить там занадто довго. Настав час випустити її на волю.
Кого він тримає у підвалі? Що ще за дивна бранка підземелля? Дуже підозріло. Але чи варто вірити тому, що Ліза написала у трансі? Все, що виходило з-під олівця Елізабет під час сеансів автописьма, так чи інакше виявлялося правдивим, але то Елізабет – її дар підтвердили сестри Ланде. А Ліза цілком могла написати якусь нісенітницю, що не має відношення до дійсності. Проте її журналістський нюх підказував, що частка істини в інформації, що з'явилася у її блокноті, є.
До речі, чи не на цю таємницю натякав Брайан, коли обіцяв розповісти щось сенсаційне про замок? Ліза тоді подумала, що сенсація стосується якоїсь старої таємниці, справ давно минулих років, а тут мова про те, що відбувається прямо зараз. Просто трилер якийсь!
Закінчувався запис, який зробила Ліза, підказкою.
Код від замка — це дата народження віконта.
Хм, яка необачність з боку Брайана. У земному світі будь-який просунутий користувач знає, що не можна робити дату народження паролем від свого облікового запису або пін-кодом банківської картки — зламають на раз.
Ліза поставила собі завдання за першої ж нагоди обов'язково прогулятися в підвал, щоб розвідати всі сенсації (журналіст вона чи хто?) і врятувати всіх в'язнів. Тільки попередньо потрібно було з'ясувати, коли народився Брайан.
Вона заховала блокнотик з олівцем у свою сумочку і саме в цей момент почула якийсь гомін у коридорі.
Виглянула за двері і здивувалася побаченому. Коридором повз неї промчав Освальд. Видовище, треба сказати, було комічним. Лізі ще не доводилося бачити манірного і незворушного управителя, що пересувається з такою божевільною швидкістю. За ким це він женеться?
Слідом за ним коридором рухався Брайан. Щоправда, він сильно відстав, бо пересувався набагато повільніше.
— Що відбувається? — поцікавилася Ліза, коли віконт порівнявся з нею.
— Шкода, що вас не було на оголошенні рецепту для леді Лаури, — іронічно хмикнув він. — Власне, Освальд зараз намагається добути прописані їй ліки.
Ліза була вкрай заінтригована. Їй хотілося продовжити розпитування, тільки вона не знала, чи варто відповідати на іронічну усмішку Брайана такою ж усмішкою. Чи такий безпечний цей зеленоокий віконт, щоб йому посміхатися? Дуже насторожувала думка про те, що у нього в підвалі нудиться бранка. До повного з'ясування обставин краще було вважати його підозрюваним у справі про незаконне утримання невідомої громадянки та ставитися до нього з максимальною обережністю.
Однак жодні підозри не могли заглушити бажання дізнатися, що лікар прописав Лаурі.
— Про які ліки йдеться?
— Лікар сказав, що стан хворої викликає у нього серйозні побоювання, і він вирішив вдатися до нетрадиційних методів лікування, а саме до зоотерапії. Цей сучасний напрямок у медицині зараз стає дуже популярним. Чули про таке?
— В загальних рисах, — розпливчасто відповіла Ліза. — А що конкретно прописав лікар?
— Він вирішив, що хворій піде на користь спілкування з кіньми, і призначив тричі на день проводити час на стайні. Догляд за кіньми та кінні прогулянки повинні покращити здоров'я, ослаблене побічними ефектами перевтоми.
Який мудрий і далекоглядний лікар. Ліза все ж таки не змогла стримати усмішку. Уявила Лауру у стійлі. Чистка стайні точно їй не зашкодить і підніме тонус.
— Я вражена прогресивними методами лікування, — посміхнулася вона. — Але за ким гнався Освальд?
— У призначенні лікаря був ще один пункт. В якості екстреної допомоги він прописав компрес, який буквально за кілька хвилин підніме хвору на ноги.
Наскільки Ліза встигла вивчити характер Лаури, жоден компрес не змусить її перестати вдавати хвору. Проте обличчя Брайана світилося оптимізмом. Він чомусь у чудодійну силу компресу вірив.
— І що ж, Освальд подався за необхідними компонентами? — поцікавилася Ліза.
— Так, за котом, — приголомшив віконт. — Управитель запевняє, що бачив десь у замку кота і пообіцяв його зловити.
— Лаурі прописали котячий компрес? — здивуванню не було меж.
— За словами лікаря, це один з найбільш дієвих методів зоотерапії.
Тепер зрозуміло, чому Брайан такий підозріло задоволений. Ліза уявила, як до хворого місця манірної зарозумілої Лаури прикладають напівдикого кота, який навряд чи буде слухняним компресом. Мабуть, вона не дасться. Імовірно, втече. Схоже, що якщо Освальду все ж таки вдасться спіймати порушника спокою, то мрія Брайана позбутися гості, що засиділася в замку, здійсниться.
Бесіда з віконтом була в самому розпалі, коли в полі зору знову з'явився управитель. У його руках красувався здоровенний кошик, а в кошику сидів величезний кіт. Овва! Виходить, Освальдові вдалося не лише зловити потенційний компрес, але й порозумітися з ним.
Управитель незворушно пройшов повз Лізу і Брайана у вітальню. І вони як по команді рушили за ним. Не хотілося пропустити момент, як відбуватиметься лікування.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
