Академія Червоної корони. Навчання - Анна Мінаєва

— Правильно. Навіть сновидці минулого року дійшли до того, що спільними зусиллями занурили глядачів у міжпростір і вже там демонстрували свої вміння. До речі, саме минулого року один із сновидців посів десяте місце у загальному рейтингу.

Ельф струснув головою, сережка відбила кілька промінців і ті зайчиками застрибали по морді фiлiнового ведмедя. Бестія невдоволено загарчала і накрила очі величезною лапою.

— Майстер Лорейн чи не хочете сказати, що цього разу щось зміниться?

— Зміниться, — я не стримала посмішки. — Весь цей час майстри бестіології або не готували своїх студентів, або ж ставилися до змагань, як майстер Юнара.

У пам'яті випливло, як мені кілька разів пропонували взяти участь у цьому розважальному заході, але я відмовлялася, бо відмовляли мені. Зараз же можна було втілити у життя всі свої задуми.

Цікаво, а архімайстер Варанд передбачив це наперед? Чи думав, що я не наважусь щось міняти?

— Так, а це вже звучить цікаво, — хитро посміхнувся ельф. — І що ж ви пропонуєте, молодший майстер Лорейн?

— Я пропоную тобі один дуже небезпечний на вигляд, і досить простий виступ, — я посерйознішала і відійшла від загородження.

Совиний ведмідь невдоволено забурчав і смикнув куцим хвостом.

— Вбити бестію? — присмеркнув Зіанар.

— Нижча матерія, ні, звичайно! — обурилася я, повертаючи захист навколо ведмедя.

Ця бестія нам не підходила.