Як відірватися перед весіллям - Аліна Амор

Я кивнула, погоджуючись з її доводами. А покоївка тим часом продовжувала, переконуючи саму себе:

- Я як-небудь впораюся. Я дівчина сильна, ви ж мене знаєте, працьовита. І мати, - сльози знову набігли їй на очі, та вона швидко їх витерла, - може ж не вижене з дому...

- Так, Марі звісно все зрозуміє, - пробурмотіла я, намагаючись заспокоїти Анет.

Хоча знаючи нашу економку, вона може й зрозуміє, але не одразу. А до того так побуянить... Зате батько Анет, Поль, більш спокійна та врівноважена людина. Залишається надія на його розуміння.

І тут я зрозуміла, що можу допомогти та загорілася:

- Я тобі допоможу! У мене рахунок у банку є, я можу витратити деяку суму грошей на свій розсуд навіть не узгоджуючи з братом. Я тебе не залишу, ось побачиш!

Я взяла її за руки і легко потиснула долоні, але замість того, щоб заспокоїться, дівчина ще гірше розридалася, з горем навпіл вимовивши:

- Ви така добра, Бель...

Після цих слів я й сама розплакалася. Так мені її шкода стало...

Ми ще посиділи з Анет, тихо розмовляли і заспокоювали одна одну, та з'їли теплий пиріг, який я несла до себе в майстерню.

Потім я пішла, залишивши вже трохи заспокоєну, але все ще сумну дівчину одну. Зачинила двері в її кімнату і вирішила - нехай, як каже Марі, ці ловеласи йдуть лісом! Одні сльози від них! Чоловік має бути надійним, а не оце все!

 

 

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно