У пошуках легенди 1 "Неймовірні пригоди" - Юлія Лавошник

З відкритого вікна повіяло приємною прохолодою, я чула як Нік вмостився спати, і навіть як заснув. Я ж деякий час ще ворочалась бо думки заважали, але все ж таки і мене здолала втома. 

А прокинулась я серед ночі від того, що дуже змерзла, температура на вулиці сильно впала порівняно з днем, тому в кімнаті стало достатньо прохолодно. Я встала щоб підкинути дров у камін який вже встиг майже згаснути, і все ж таки прикрити вікно, воно виявилось відкритим навстіж і розташоване майже біля Нікового ліжка. Розумію звичайно, що зимовий дракон не може змерзнути і захворіти, але все ж таки, це було занадто, тому я прикрила вікно, але не повністю, лишила невеличку щілину для свіжого повітря. 

Повернулась я у своє ліжко яке вже встигло охолоти, і мене почало трусити від холоду ще більше. Хвилин десять точно, намагалась зігрітись, але все було марно, складалось враження що я холола тільки сильніше і цей холод наче застряг всередині мене. Я не витримала і хай там як, вирішила перебратись ближче до Ніка. Нахабно залізши до нього під теплу ковдру, на диво я його не розбудила, мабуть дійсно сильно його виснажили перетворення на дракона, але коли не прокидаючись він повернувся до мене і пригорнув в обійми, в цей момент я відчула таку насолоду що мурахи пробігли шкірою, але вже не від холоду. Мені дійсно стало тепло і затишно в його обіймах, і я нарешті заснула.