Українська література » Класика » Ґена - Куценко Люба

Ґена - Куценко Люба

Читаємо онлайн Ґена - Куценко Люба

А в нас нема грошей!

– На що ж потрібні гроші?! Я думаю, що священик і так поховає!

Вона усміхнулася, дивлячись вбік.

– Дошки на труну треба купити. Столярові за роботу заплатити.

Я нічого не сказала. Розмова зійшла на іншу тему.

Ще за кілька днів, я зайшла до Віри в якійсь справі. Коли присіла на стілець в кухні, одразу глянула чомусь на друге крісло.

– Чи, Ґену вже поховали?

– Так, поховали! – сказала вона, спустивши очі додолу.

– Хто дав гроші на труну?

– Ніхто. Полонені збили з якихось дощок труну і самі поховали.

– Як? – Без священика?!

– Ет! – махнула вона рукою.

– Чи невже ніхто не міг заопікуватися похоронами!?.. Без священика! Як щеня!.. Це страшне!

– А, хто?!

Пані Віра, здавалося мені, допитливо дивилася на мене. Я мовчала.

Перед очима стояла дівчина-селянка зі шпиталю... Знизуючи плечима і з іронічною усмішкою на устах: "А хіба воно моє?.."

... "Так, що ж, що не ваше! Ви ж бачите, що це сирота!.. Треба ж совість мати!"

____________________

Примітка

Оповідання "Ґена" Люби Куценко надруковано у альманасі "Новий обрій" (№ 4 за 1971 рік), виданому у Мельбурні видавництвом української діаспори Австралії "Ластівка".

Відгуки про книгу Ґена - Куценко Люба (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: