Лист до заручника - Антуан де Сент Екзюпері

Йому здалося, ніби якийсь приятель силоміць відривається від його грудей.

Вранці всі помітили, що ніде не видно другої пари, Георга Пепуша й Дертьє Ельвердінк, і неабияк здивувалися, коли виявилось, що вони навіть не заходили до шлюбного покою.

Тієї хвилини прибіг у нестямі садівник і вигукнув, що в садку сталося таке, чого він не годен пояснити, якесь диво.

Цілу ніч йому снився розквітлий cactus grandiflorus, a тепер він побачив чому. Хай ідуть і самі подивляться.

Перегрінус і Розонька вийшли в садок. Посеред гарної грядки за ніч виріс високий кактус пишноцвітий, квітка його зів'яла від ранкового світла й похилилась додолу, а навколо тієї квітки любовно обплівся бузково-жовтий тюльпан, що теж помер такою самою рослинною смертю.

- О моє передчуття,- вигукнув Перегрінус тремтячим від глибокого жалю голосом,- моє передчуття не обдурило мене! Промінь карбункула, що запалив мене до найвищого життя, приніс тобі смерть, нещасна паро, зв'язана дивним перебігом загадкової боротьби темних сил. Таємниця відкрилася, велика хвилина здійснення всіх бажань була й хвилиною твоєї смерті.

Розонька начебто теж здогадалася, що означало те диво, вона схилилася над бідолашним померлим тюльпаном, і з очей у неї закапали рясні сльози.

- Ваша правда,- мовив майстер Блоха, що в своєму милому мікроскопічному вигляді раптом з'явився на кактусі,- так, ваша правда, дорогий пане Перегрінусе, усе сталося саме так, як ви щойно сказали, і тепер я навіки втратив свою кохану.

Розонька трохи була злякалася маленького чудовиська, проте майстер Блоха подивився на неї такими розумними, привітними очима, а пан Перегрінус поставився до нього так довірливо, що вона набралася відваги й глянула просто в його гарненьке личко.

Її довір'я до маленького, дивного створіння ще збільшилося, коли Перегрінус пояснив їй:

- Це мій милий, добрий майстер Блоха.

- Дорогий мій пане Перегрінусе,- дуже ніжно озвався майстер Блоха,- і ви, моя люба, чарівна пані, тепер я повинен вас покинути й вернутися до свого народу, але я завжди буду вам вірним приятелем, і ви відчуватимете мою присутність у найприємніший для вас спосіб. Прощавайте! Прощавайте обоє! Хай вам щастить у житті!

На цьому слові майстер Блоха набрав свого звичайного вигляду і зник без сліду.

І справді, майстер Блоха назавжди лишився добрим генієм для родини пана Перегрінуса Тиса, а особливо діяльним він був тоді, коли через рік, на превелику радість молодої пари, з'явився на світ маленький Перегрінус. Майстер Блоха сидів коло ліжка пані Тис і кусав за носа доглядачку, коли вона засинала, стрибав у невдатно зварену юшку для породіллі тощо.

Та особливо зворушувало пана Перегрінуса Тиса те, що майстер Блоха ніколи не забував на свят-вечір обдарувати його нащадків прегарними іграшками, витворами найдосконаліших майстрів з свого народу. Для пана Перегрінуса ті подарунки завжди були приємною згадкою про той фатальний свят-вечір, з якого й почалися ці найдивовижніші, найхимерніші пригоди.

Тут раптом нотатки уриваються, і чудесна історія про майстра Блоху дістає веселий і бажаний

КІНЕЦЬ.

Ернст-Теодор-Амадей Гофман

ВОЛОДАР БЛІХ

Ernst Theodor Amadeus Hoffmann, «Meister Floh. Ein Mährchen in sieben Abentheuern zweier Freunde», 1821 - 1822

0074

Друкований текст для вичитування взято з:

Ернст-Теодор-Амадей Гофман «Золотий горнець. Вибрані твори.»

Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1976.

Серія «Вершини світового письменства»

том 23

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

Оцифрований текст взято з інтернету.

© Переклад з німецької: Євген Попович

© Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004

© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2017

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2017

1 - ... за мудрою порадою давнього римського поета... - Горацій, «Послання до Пізонів».

2 - В суть справи (лат.).

3 - Геспериди - за грецькою міфологією, дочки Геспера, бога ранкової зорі; жили в садку богині Гери, дружини верховного бога Зевса, і охороняли там яблуню, що родила золоті яблука.

4 - Аліна - головна героїня повісті французького письменника С. де Буфле (1738 – 1815) «Аліна, королева Голконди», на сюжет якої було написано багато опер і балетів. Е. Т. А. Гофман диригував у Бомберзі постановкою однойменної опери А. М. Бертона (1767 – 1844).

5 - Блоксберг - за стародавнім німецьким повір'ям, гора, на якій у Вальпургієву ніч збираються відьми.

6 - Левенгук, Антон ван (1632 – 1723) - голландський натураліст, удосконалювач мікроскопа. Відкрив кров'яні тільця та інфузорії.

7 - … я від тисяча сімсот двадцять п'ятого року лежу похований у старій дельфтській церкві… - хибна дата смерті Левенгука (див. попередню примітку).

8 - Імена Гамагея, Пепуш, Секакіс, Тетель і Накрао взяті з книжки П. Ф. Арпе «Про дива природи і мистецтва, які звуть талісманами та амулетами» (1717).

9 - Фамагуста - місто на Східному узбережжі острова Кіпр.

10 - Сонячний мікроскоп Куффа - потужний проекційний апарат, у якому для збільшення зображень використано сонячне світло.

11 - ... у справді цікавій історії про три апельсини… - мається на увазі сатирична комедія італійського драматурга К. Гоцці (1720 – 1806) «Любов до трьох апельсинів».

12 - Бетман, Фрідеріка (1760 – 1815) - славетна німецька актриса і співачка; виконувала головну роль в опері Бертона, що йшла на берлінській сцені від 1804 р.

13 - … із того чорного стигійського струмочка… Стигійський струмочок - Стикс, за грецькою міфологією, річка в підземному царстві.

14 - Армаділ, або броненосець - південноамериканська тварина, тіло якої захищене кістяними пластинками.

15 - Сваммердам, Ян (1637 – 1680) - голландський природознавець; успішно вивчав розмноження рослин і світ комах.

16 - Книгу природи (лат.).

17 - «Biblia naturae» - головний твір Я. Сваммердама, в якому він описує життя комах.