Фавст - Косинка Григорій

Не скiнчив, а знову гукнув на всю камеру:

— Кiннота, на конi! Рiвняйся, до бою ладнайсь" На порозi камери стояв Сторожук. Вiн узяв Фавста за скривавлену руку, мiцно стиснув її, глянув своїми мутними очима на всiх нас i вивiв Конюшину з камери востаннє…

Камера занiмiла з жаху.

У сусiднiй камерi, "етапнiй", спiвали студенти — новаки ще нашої тюрми:

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився…

А Конончук держав у руках шматок хлiба, що його дав йому Фавст з Подiлля, i ридав…

(2.4-1923 р.)