Житейське море - Іван Карпенко-Карий

class="p">- вільний білет для тих, що визичають реквізит

74

- за наси театру на вечір.

75

- кожного місяця правильно 20 дня

76

- потреба (моск.)

77

- напхай (вульґ.)

78

- звичайно в опері грають комічні ролі

79

- чванства, хвальківства

80

- каву

81

- облозі

82

- жагучий; жага, пристрасть

83

- час, коли читають романи Бальзака

84

- ненажерливої людини

85

- роскішні, пишні й виставні - як у відомого у старому Римі Люкулля (моск. приговірка)

86

- доволі, кінець цьому

87

- попсовану (моск.)

88

- моральної (моск.)

89

- скорочене: Їй-Богу

90

- справжня, дійсна (моск.)

91

- найнещасливіша жінка (моск.)

92

- недворянського роду, й сам собі не придбав дворянства, підпанок

93

- граєте (погано) комедію (моск. фраза)

94

- беру нічну роботу

95

- старша вимова цього грецького слова: „геврека“ - я найшов!

96

- брилик, капелюшок (моск.)

97

- повна каса.

98

- товариства тверезости часто владжували вистави у своїх домах (див.: „Суєта")

99

- потім, опісля

100

- стрелила таку дурницю (моск. фраза)

101

- крісло (моск.), дзиґлик

102

- Це натяк на те, як Іван Макарович у „Суєті" нанявсь у свойого брата Карпа у строкові робітники (на строк, себто, на реченець).

103

- ґудзик

104

- номерний - прислужник у готелі

105

- газардова гра

106

- газардова гра

107

- терплю, мучусь, страждаю

108

- шал пристрасти

109

- буття; заставляють - кажуть, приневолюють (моск.)

110

- просяк (моск.)

111

- В Галичині: струсем (боягузом)

112

- сплітки й обмови

113

- відмовляється (моск.)

114

- мотузку

115

- московська фраза, значіння її таке: з ним я знайомий.

116

- автори драматичних творів одержували свій го­норар від театрів за грані п’єси; це й - авторські (гроші)

117

- розклейка, розноска - розклеювання, розношення афішів; наряд - поліція й розставлення поліційної сторожі

118

- рушти

119

- муляр (що ставить і поправляє печі)

120

- редакційного

121

- вода (солона) з купелевого нім міста Емс

122

- куратор народньої творезости

123

- мистецтву

124

- витинач (той, що з иичих ґазет вигинає); зви­чайно „закройщиком“ звуть кравця, що самостійно це працює, а у другого; главний - головний

125

- наклепники, обмовники, сплітники

126

- промову

127

- глитай, жмикрут (моск.)

128

- хусточкою

129

- післанців, гінців (моск.)

130

- у готелі кімната об кімнату

131

- напуст (помішання)

132

- скажено

133

- блазень

134

- досвідну, з досвіду

135

- 10 копійок

136

- падлюка

137

- помальовані домовини (моск.)

138

- лагідности

139

- натяк на “робочу дисципліну” в “Суєті”

140

- а власне: безецників - людей без сорому, без чести (поль.)

141

- лагідно

142

- трачу

143

- оцет

144

- амоняк

145

- прислужник від капелі

146

- відомі кавказькі мінеральні води

147

- по-пекельному, пекельно (моск.)