Майовий сонет - Падолист Аполлоній

На хмари вітер налітає
І з ними бавиться в танку:
То їх розгонить, то збирає,
То кожній зв’яже по вінку.

То обнесе по всіх країнах,
То в роси їх перелива…
То непомітно розсіва
На білосніжних верховинах.

Хотів і я так налітать.
Уста вродливі цілувать, —
Побачить дно очей вабливих…

Але холодним зором ти
Гасила мрії золоті
При наших зустрічах журливих.