Такий я ніжний, такий тривожний - Сосюра Володимир

Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й гуля…

І хвилі моря, далекі й близькі,
мені шумлять.
Там стелить сонце останнім блиском
кривавий шлях.

Криваві пальці тремтять… О зоре,
постій, не йди!
Але шумує далеке море,
і мла… і дим…

Такий я ніжний, такий тривожний,
мов осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й гуля.