Це літо – назавжди... - Москалець Кость

Це літо – назавжди.
Тут білі ромашки
Зриває тендітна рука.
То сонце, то зливи,
Світ мокрий, щасливий,
Я знаю, то ти ворожиш
На пелюстках.
Тут холодна біжить ріка,
Тут, на пісках, я шукав любов.
Тут казали: її нема.
Тут я тебе все одно знайшов.
Тут зірка зелена,
Тут сходи на небо,
Любов тут сильніша за смерть.
І зовсім невинний,
Квітками нічними,
Повільно тече і тане
Твій ніжний мед.
Я вивчу губами
Це літо напам’ять,
Як дивне чужинське ім’я.
Над нами ромашки,
Ти кажеш: "ще трошки",
Я хочу тебе любити
Усе життя!