Відгуки
Тисячоліття - Полтава Леонід
Читаємо онлайн Тисячоліття - Полтава Леонід
На прославу Хрещення України-Руси
Над могутнім Дніпром —
Могутній Андрій Первозванний:
"Хай відходить пітьма з Перуном,
Бо зі мною приходить світання!
Тут, на київських горах.
Господь Ставить город і ставить Державу
Хрест осяє ваш вічний народ,
А ваш князь убереться у славу!"
Олега,
Ольгу,
Святослава
Осяяв Правдою Господь,
А Володимирова слава
Вже озолочує народ!
Дуліби,
Сіверці,
Поляни…—
Один народ життя кує…
Від моря й Дону
Ген до Сяну
Европи Лицар устає!
Нова країна — Україна,
Новітня Русь росте в імлі,
Осяяна новим промінням,
Новою Правдою землі —
Хрестом Господнім осіянна,
Чудова з думки і з лиця
Як Первозванний — Первозванна:
Дочка Всесвітнього Творця!
Темними хвилями — торки й хозари,
Круки розлуки — турки й татари,
Конфедератки, ґуни-москвини —
Чайкою б’ється моя Україна —
Чайкою б’ється та не здається,
Не відступає святих звичаїв,—
Божая Мати кулі нам носить,
Кулі нам носить. Господа просить:
"Ой, заступися, як за Почаїв!"
Уповають народні уста
На безсмертя Христа.
Ходить вістка в народі жива:
Через шаблю здобудем права!
Через шаблю здобудем права!!!
То не сиві карпатські орли —
То гетьмани козацькі пройшли.
Прогриміли залізні полки —
То Герої-Січовики,
Продзвеніла розпечена мідь —
То Петлюра учив говорить,
Коновалець, Бандера учив
Щоб навіки народ мій ожив!
І вже янгола чути з небес:
"У Чупринці ваш Лицар воскрес!",
І шепочуть народні уста:
"Треба нам і меча, і хреста!"
Нам Архангела Гавриїла —
Не навік же неволя обсіла!
Ми не йшли із мечем —
І зайшлися плачем,
А неволя пече, ой, пече!..
Буде бій,
Буде бій грозовий!
Боже Ти поведеш нас в бій
Вже моя Україна встає,
Виривається з мертвих снігів!
Кожний човник хай швидше пливе
До Дніпра золотих берегів!
Древній Галич, зелена Волинь,
Буковина, Карпати-розрада,
Лемківщина, Кубань.
Кожний син
На останню збирається раду:
Вдарим дружньо — за Київ-столицю,
За омріяну Волю-Державу,
І злетить Україна-орлиця,
У Господню зодягнена славу,
У князівську зодягнена славу!
Синьо-жовтими барвами Волі —
Вже палає Тризуб вогнем.
Україна на рідному полі —
З українським зустрінеться днем!
Не вклонились чужинним кумирам,
До чужих по чуже не пішли,—
У осяяній Господом вірі
Вже випростують крила орли!
В наших душах зростає Держава,
Наша істина чиста й проста:
Буде Київ, і воля, і слава
У Державі Меча і Хреста!
Слава, слава, слава
У Державі Меча і Хреста!—
Буде Київ, і воля, і слава
У Державі Меча і Хреста!
Над могутнім Дніпром —
Могутній Андрій Первозванний:
"Хай відходить пітьма з Перуном,
Бо зі мною приходить світання!
Тут, на київських горах.
Господь Ставить город і ставить Державу
Хрест осяє ваш вічний народ,
А ваш князь убереться у славу!"
Олега,
Ольгу,
Святослава
Осяяв Правдою Господь,
А Володимирова слава
Вже озолочує народ!
Дуліби,
Сіверці,
Поляни…—
Один народ життя кує…
Від моря й Дону
Ген до Сяну
Европи Лицар устає!
Нова країна — Україна,
Новітня Русь росте в імлі,
Осяяна новим промінням,
Новою Правдою землі —
Хрестом Господнім осіянна,
Чудова з думки і з лиця
Як Первозванний — Первозванна:
Дочка Всесвітнього Творця!
Темними хвилями — торки й хозари,
Круки розлуки — турки й татари,
Конфедератки, ґуни-москвини —
Чайкою б’ється моя Україна —
Чайкою б’ється та не здається,
Не відступає святих звичаїв,—
Божая Мати кулі нам носить,
Кулі нам носить. Господа просить:
"Ой, заступися, як за Почаїв!"
Уповають народні уста
На безсмертя Христа.
Ходить вістка в народі жива:
Через шаблю здобудем права!
Через шаблю здобудем права!!!
То не сиві карпатські орли —
То гетьмани козацькі пройшли.
Прогриміли залізні полки —
То Герої-Січовики,
Продзвеніла розпечена мідь —
То Петлюра учив говорить,
Коновалець, Бандера учив
Щоб навіки народ мій ожив!
І вже янгола чути з небес:
"У Чупринці ваш Лицар воскрес!",
І шепочуть народні уста:
"Треба нам і меча, і хреста!"
Нам Архангела Гавриїла —
Не навік же неволя обсіла!
Ми не йшли із мечем —
І зайшлися плачем,
А неволя пече, ой, пече!..
Буде бій,
Буде бій грозовий!
Боже Ти поведеш нас в бій
Вже моя Україна встає,
Виривається з мертвих снігів!
Кожний човник хай швидше пливе
До Дніпра золотих берегів!
Древній Галич, зелена Волинь,
Буковина, Карпати-розрада,
Лемківщина, Кубань.
Кожний син
На останню збирається раду:
Вдарим дружньо — за Київ-столицю,
За омріяну Волю-Державу,
І злетить Україна-орлиця,
У Господню зодягнена славу,
У князівську зодягнена славу!
Синьо-жовтими барвами Волі —
Вже палає Тризуб вогнем.
Україна на рідному полі —
З українським зустрінеться днем!
Не вклонились чужинним кумирам,
До чужих по чуже не пішли,—
У осяяній Господом вірі
Вже випростують крила орли!
В наших душах зростає Держава,
Наша істина чиста й проста:
Буде Київ, і воля, і слава
У Державі Меча і Хреста!
Слава, слава, слава
У Державі Меча і Хреста!—
Буде Київ, і воля, і слава
У Державі Меча і Хреста!
Відгуки про книгу Тисячоліття - Полтава Леонід (0)