Приборкання норовливої - Вільям Шекспір
Вільям Шекспір
ПРИБОРКАННЯ
НОРОВЛИВОЇ
ДІЙОВІ ОСОБИ
У ВСТУПІ:
Крістофер Пройд, 1 лудильник.
Шинкарка в сільському шинку.
Лорд.
Лордів паж, перевдягнений на даму.
Перший ловчий, Другий ловчий, Перший слуга, Другий слуга, Третій слуга при лорді.
Перший актор, Другий актор із трупи мандрівних акторів.
Інші ловчі, слуги та актори.
Прислуга при пажі.
В «ПРИБОРКАННІ НОРОВЛИВОЇ»:
Баптіста Мінола, заможний падуанець.
Катеріна, норовлива, старша дочка Баптісти.
Б’янка, менша дочка Баптісти.
Гремйо, багатий літній падуанець, жених Б’янки.
Гортензіо, падуанець, жених Б’янки (згодом перебраний на Ліччо, вчителя музики).
Люченцо, син Вінченцо з Пізи, закоханий у Б’янку (згодом перебраний на Камбйо, вчителя).
Траньйо, слуга Люченцо (згодом перебраний на свого пана).
Бйонделло, другий слуга Люченцо.
Вінченцо, багатий пізанський купець, батько Люченцо.
Учитель з Мантуї, згодом перебраний на Вінченцо з Пізи.
Петруччо, веронець, жених Катеріни.
Грумйо, 2 слуга Петруччо.
Кертіс, Пітер, Натанієль, Філіп, Джозеф, Ніколас слуги Петруччо в його заміському домі.
Кравець
Галантерейник.
Удова, що виходить за Гортензіо.
Пітер, слуга Баптісти.
Інші слуги Баптісти, Люченцо та Петруччо.
Місце дії - Падуя і заміський дім Петруччо.
ВСТУП
СЦЕНА 1
Входять Пройд і шинкарка.
Пройд
Будеш бита, їй же богу.
Шинкарка
А ти будеш у колодках, шахраю.
Пройд
Ах ти, стерво! Пройди не шахраї. Заглянь-но в літописи: ми прибули сюди ще з Річардом Завойовником. 3 Отож paucas palabris, 4 не балакай багато, хай собі буде, як буде. І відчепися.
Шинкарка
То ти заплатиш за ті чарки, що побив, чи ні?
Пройд
Ні, не заплачу. Ані пенса. Іди, хай тобі святий Херонім, ляж у своє холодне ліжко та погрійся.
(Лягає долі)
Шинкарка
Стривай, знайду на тебе раду. Покличу дозорчого.
(Виходить)
Пройд
Клич хоч двох або й трьох дозорчих, я їм зумію дати відкоша. З місця не зрушусь, ані на палець. Хай собі приходить твій дозорчий, прошу дуже.
(Засинає)
Сурмлять роги. Входить лорд, що вертається з полювання; за ним його почет.
Лорд
Ти, ловчий, добре гончаків доглянь:
Кинь кров Веселому - ач, морда в піні! -
А Хапуна із Дойдою спаруй.
Ти бачив, як мій Срібний слід узяв,
Уже холодний, біля живоплоту?
Його й за двадцять фунтів не віддам.
1-й ловчий
Та ні, не гірший, пане, і Дзвінок:
Він теж залився над холодним слідом
І двічі нині відшукав його.
Повірте, це у вас найкращий пес.
Лорд
Дурний! Якби Лунай прудкіший був,
За нього б дав я десятьох таких.
Ти нагодуй як слід їх та доглянь!
Бо взавтра полюватиму я знов.
1-й ловчий
Вельможний пане, все зроблю.
Лорд
(побачивши Пройда)
Це що? Чи мрець, чи п’яний? Він живий?
2-й ловчий
Ще, пане, дихає. Якби не був
Він підігрітий пивом, то йому б
Холодною постеля ця здалась.
Лорд
Тварюка, бач, розлігся, мов свиня.
Який бридкий твій образ, люта смерте!
Ось жарт я з цим п’янюгою утну.
А що, якби перенести його
У свіжу постіль, пишно одягти,
Внизати пальці перснями й подать
Йому до ліжка пресмачний обід,
І щоб його збудили служники
В лівреях гарних,- то скажіть мені:
Чи не забуде злидень, хто він є?
1-й ловчий
Авжеж забуде, пане, далебі!
2-й ловчий
Прокинувшись, оторопіє він.
Лорд
Подумає, що це приємний сон
Або пуста мана. Візьміть його,
Перенесіть в найкращий мій покій,
Повісьте всі сласні картини там,
Чуприну змийте у пахкій воді,
В кімнаті накуріте ялівцем,
Напоготові хай музики ждуть -
Тонами неземними ніжних струн
Його побавить, як проспиться він.
А заговорить - зразу підступіть
З низьким уклоном - і спитайте так:
«Що нам накаже наш вельможний пан?»
Один хай срібну миску піднесе,
Де плавають трояндні пелюстки,
Той - дзбан з водою, третій - рушника,
З словами: «Звольте руки остудить!»
Четвертий пишне вбрання хай подасть,
Спитавши, що він хоче надягти,
А ще котрийсь - розкаже про собак,
Про коней, а насамперед про те,
Як тужить пані, що слабує пан.
Втовчіть йому, що він безумним був,
А відповість, що марить він тепер,-
Запевніть ви, що обмар вже минув,
Що він - вельможний лорд. Ну, молодці,
Коли обачно все оце вдасте,
То кращої розваги й не знайти.
1-й ловчий
Не бійтесь, пане, так ми все втнемо,
Так
