Молочно-сині зариси ланів - Рильський Максим

Молочно-сині зариси ланів,
Сніг на листках — а листя ще зелене!
Я вийшов, я покинув сутерени,
Назустріч снігу голову відкрив.

Нарешті, що таке любов для мене?
Чи полюбив — це значить загубив?
Хіба немає світа і світів
Поза лицем зрадливої Гелени?

Так: військо превеселе я зібрав,
Та поведу це військо не на Трою.
Хай тужиш ти — хай плачеш ти за мною.

Я новий обрій серцем угадав,
Я віддаюся вільній переміні,
Я полюбив поля молочно-сині.