Українська література » Класика » Мій давній голос - Антонич Богдан-Ігор

Мій давній голос - Антонич Богдан-Ігор

Мій давній голос - Антонич Богдан-Ігор
Сторінок:1
Додано:25-09-2024, 06:09
0 0
Голосов: 0
Читаємо онлайн Мій давній голос - Антонич Богдан-Ігор
Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п'янить, як і давніш п'янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай, мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
незаспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

1936
Відгуки про книгу Мій давній голос - Антонич Богдан-Ігор (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: