Посбник провіднику пасажирських вагонів - О. В. Гребенюк

автозчеп готовий до розчеплення.

Для зчеплення вагонів потрібно впевнитись, що розчіпний важіль у

потрібному положенні - вертикально вниз і в поглибленні, при з'єднанні

одного автозчепа з іншим і невеликому їх поштовху відбувається зчеплення

автозчепів.

Різниця горизонтальних осей автозчепа не повинна перевищувати: - при швидкості руху до 120 км/год - не > 70 мм.

- при швидкості руху 120-140 км/год - не > 50 мм.

- між першим вагоном і локомотивом - не > 100 мм.

Відстань від головки рейки до поздовжньої осі автозчепу повинна бути в

межах 980-1080 мм.

Як визначити зчеплені автозчепи у складі поїзда чи ні? Перевірку

проводять по сигнальному відростку замка, пофарбованому в червоний колір.

Якщо сигнальний відросток замка видно з корпусу автозчепу – автозчепи

зчеплені, а якщо сигнальний відросток замка не видно – автозчепи не зчеплені.

ГАЛЬМА ВАГОНІВ

1. Призначення та класифікація гальм рухомого складу

Гальма рухомого складу призначені для зниження швидкості руху поїзда, зупинки й утримання поїзда (вагонів) на місці.

Гальма пасажирських вагонів класифікуються:

1. Ручні – для утримання поїзда (вагонів) на місці, застосовуються як резервні

гальма на випадок виходу з ладу основного (автоматичного) гальма; 2. Пневматичні автоматичні (ПГ) – працюють на зміні тиску в гальмівній

магістралі і при розриві поїзда спрацьовують на гальмування автоматично, без

участі людини, застосовуються як резервні зупиночні.

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

15

3. Електропневматичні неавтоматичні (ЕПГ)– працюють за рахунок

електричного управління напругою 50 В, основний тип гальм, але при розриві

поїзда не спрацьовують.

2. Гальмівне обладнання пасажирських вагонів

Автотоматичні гальма складаються з (рисунок 5): металевої труби

повітряної гальмівної магістралі (ГМ), що проходить під кузовом вагона

посередині з кінцевими кранами 2 на кінцях - для перекриття ГМ одного

вагона від іншого. Рукоятка кінцевого крана має два положення: вгору – закритий, вниз – відкритий.

Рисунок 5 – Схема гальмівного обладнання пасажирського вагону

З'єднувальні рукави 1, які кріпляться до кінцевих кранів, призначені для

з'єднання повітряної гальмівної магістралі і кіл ЕПГ одного вагона з іншим.

З'єднувальний рукав хвостового вагона повиннен бути на підвісці 7. Трійник 8

встановлений в місці розміщення відводу 9 від магістралі до комплекту

повітророзподільників 11. На відводі від ГМ є роз’єднувальний кран 10

(корковий) для відключення пневматичних гальм вагона. Якщо рукоятка

крана розташована вздовж труби - то кран відкритий - гальма вагона включені.

Для

забезпечення пневматичних та електропневматичних гальм

встановлено комплект повітророзподільників, які призначені для гальмування

одного вагону (зарядки, гальмування, відпуску гальм). Повітророзподільник

13 (ум. №292-001) – пневматичний, має ручку перемикання положень: «К» -

короткосоставний поїзд (до 25 вагонів включно); «Д» - довгосоставний поїзд

(більше 25 вагонів); «УВ» - прискорювач екстреного гальмування вимкнений, працює аналогічно режиму Д (використовують при спрацюванні ПР замість

службового на екстрене гальмування, а також в поїздах з пасажирських і

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

16

вантажних вагонів); Електроповітророзподільник 12 (ум. №305-000) – для

електропневматичних гальм. Гальмівний циліндр 14 складається з поршня, штоку поршня, повертаючої пружини. Випускний клапан 15 (з ланцюжками

під вагоном) - для відпуску гальм вручну на одному вагоні. Запасний резервуар

16 об’ємом 78 л знаходиться посередині під вагоном. Стоп-крани 4, призначені

для екстреної зупинки поїзда, знаходяться в робочому та неробочому

тамбурах, в салоні вагона, а в нових вагонах і в службовому купе провідника.

Кріпляться на трубах-відводах ГМ. Стоп-крани повинні бути опломбовані.

Зрив стоп-крана без нагальної на те потреби – заборонено!

3. Тиск повітря в гальмівній магістралі

Автоматичні гальма пасажирських поїздів працюють на різниці тиску

стиснутого повітря ГМ від зарядної (нормальної) величини.

Зарядний тиск ГМ пасажирських поїздів встановлений в межах від 5 до 5,2

Атм - при такому тиску гальма відпущені. При будь-якому зниженні тиску

повітря в ГМ, гальма всіх вагонів поїзда спрацюють – загальмують поїзд, а при

підвищенні тиску повітря в ГМ після гальмування відбувається відпуск гальм.

4. Випробування гальм

При службовому гальмуванні (для регулювання швидкості або графікової

зупинки поїзда) у пасажирських вагонів вихід штока з гальмівного циліндра

повинен бути в межах 130-160 мм, а при екстреному гальмуванні допускається

до 180 мм.

Існує два види випробування гальм повне і скорочене, а також контрольна

перевірка гальм. У пасажирських поїздах на станції спочатку виконується

випробування електропневматичних гальм, а потім автоматичних.

Повне випробування автогальм проводиться в наступних випадках: 1. На станціях формування та обороту перед відправленням поїзда у рейс; 2. Після зміни локомотива та в разі причеплення його при зміні напрямку руху

поїзда;

3. Перед видачею поїзда з депо або з тривалого відстою; 4. На станціях перед затяжними спусками, а якщо спуск