Феномен доктора Хауса - Євгенія Сергіївна Захватова

Хаус (який щойно не зміг пригадати імені Тауба): Лесбіянко, знайди всіх пасажирів автобуса, яких доправили в інші лікарні.

Тринадцята: Він забув і моє ім’я!

Хаус: Ні, Тринадцята. Мені просто захотілося назвати тебе лесбіянкою.

Тринадцята: Я не лесбіянка.

Хаус: Я округлив з п’ятдесятьох відсотків.

У пострадянських країнах, як і в колишньому Радянському Союзі, ставлення до представників сексуальних меншин неоднозначне. Відмінності між геями, лесбійками і бісексуалами не бачили тоді й не надто помічають тепер. Щоправда, в СРСР бісексуалів могли ще поставити перед судом, звинувативши за особливою статтею Кримінального кодексу, що передбачала позбавлення волі строком до 5 років за одностатеві (читай — гомосексуальні) стосунки. Тому саме у глядачів посттоталітарних країн, особливо України, такий персонаж, як доктор Тринадцять, викликає співчуття.

У літературі й кіно, особливо в зразках масової культури, персонажі з бісексуальною орієнтацією до появи доктора Тринадцять зазвичай дуже рідко приживалися. Традиційно надавалася перевага героям із гетеросексуальною орієнтацією. Альтернативна культура дедалі частіше тяжіла у бік гомосексуалів — показуючи їхній світ і взаємини як виклик консервативному суспільству.

У детективах і трилерах геї та лесбіянки виведені або комічними, або безтолковими, або негативними персонажами. Мелодрам на таку тематику взагалі не знімали. Винятком став гей-модельєр Мілко з серіалу «Не у вроді щастя». А в детективній літературі можна навести лише один приклад, коли представник секс-меншин є позитивним героєм: приватний сищик Нік Даффі, персонаж серії «чорних» романів британця Дена Кавани, — бісексуальний. У серії детективів американського белетриста Джонатана Келлермана поліцейський, друг і сусіда головного героя, — гей, і колеги не вбачають тут проблеми.

Творці «House M. D.» на прикладі Ремі Гедлі демонструють іще один комплекс, характерний для сучасного суспільства. З одного боку, колеги начебто приймають Тринадцяту такою, якою вона є, на позір визнаючи її право любити того, кого вона хоче в певний момент, — хай то буде чоловік чи жінка. З іншого боку, всі (окрім Грегорі Хауса, звісно) відчувають перед Ремі певну провину за те, що не здатні поки що зрозуміти її. Звідси — смішки з приводу бісексуальності, яку першим запідозрив Форман.

Втім, подвійна природа Тринадцятої не заважає Ерику закрутити з нею роман і домогтися взаємності. Стосунки колег викликають чималий інтерес Хауса і команди, враховуючи бісексуальність Три на дцятої та етнічну приналежність Формана: роман негра і бісексуалки вельми незвичний, це справді вбивчий коктейль. Старт роману поклала серія клінічних випробувань нових ліків проти хвороби Гантинґтона, в якій Форман грав роль наглядача — організатора процесу. Він запропонував Ремі взяти участь в експерименті. Відзначивши істотні поліпшення деяких пацієнтів і з’ясувавши, що Тринадцятій дають плацебо, Форман зважився на вельми ризикований учинок — підміну плацебо на справжні ліки. В результаті, коли обман розкрився, Хаус пригрозив звільнити одного з них, якщо вони не припинять зустрічатися. Тому зустрічі коханців стають іще однією складовою таємного життя доктора Тринадцять. На початку шостого сезону Ерика Формана призначили головою діагностичного відділення. З цього почалися його незлагоди з Тринадцятою на професійному ґрунті. Аби зберегти любовні стосунки, Хаус звільняє Гедлі вчетверте, і вона вирішує розлучитися з Ериком.

Доктор Форман перевіряє результати лікуванняТринадцатої від хвороби Гантинґтона новим препаратом

З особової справи

— Ремі Гедлі патологічно скритна, і цій її рисі ми вже дали вичерпне пояснення.

— Допустимість доз алкоголю і наркотиків Трина дцята визначає для себе сама, вважаючи, що алкоголь розкріпачує людину і робить її справжньою.

— Гедлі нерозбірлива в сексуальних зв’язках, що підтверджує її небажання постійно спілкуватися з кимось одним: адже це неминуче призведе до того, що їй доведеться пускати стороннього в своє особисте життя.

Лоренс Катнер, експериментатор

Якщо хтось у новій команді Грегорі Хауса і викликає жаль, водночас залишаючись (до певного часу) майже безликим персонажем, то це, понад усякий сумнів, молодий терапевт Лоренс Катнер (Lawrence Kutner), якого грає актор Кел Пенн (Kal Penn). У грі на вибування, влаштованій доктором Хаусом, він грав під номером 6. Не дивно, що Катнер не зумів утриматися в безсистемній черзі скорочень Хауса і був звільнений. Але він продовжував працювати, перевернувши шестірку й отримавши таким чином номер 9. Звільнення було скасоване: в той час Хаус здебільшого звертав увагу на номери претендентів, а не на їхні особисті якості. Тому, звільнивши «шостого», легко залишив «дев’ятого».

Доктор Лоренс Катнер

Незабаром Катнер довів своє вміння мислити нестандартно, не лише перевертаючи бейджики догори дриґом. Бажаючи перевірити працездатність печінки пацієнтки, Лоренс накачував її текілою, чим вразив Хауса до глибини душі й отримав імунітет від наступних скорочень. Основна причина його прагнення потрапити до команди Хауса — мрія здобути новий досвід. Катнер сповнений ентузіазму і бажання працювати. Досить часто його осяюють оригінальні ідеї, і часто-густо саме він підказує Хаусу вірний діагноз. Він також готовий застосовувати традиційні засоби лікування нетрадиційним способом. Доктор Лоренс Катнер першим отримав дозвіл Хауса на реанімацію пацієнта, що перебував у барокамері, дефібрилятором — приладом, що дозволяє «запустити» зупинене серце за допомогою електричних імпульсів. Тим самим Лоренс показав свою готовність до ризикованих методів і відсутність страху завдати пацієнтові ще більшої шкоди. В іншому епізоді при реанімації пацієнта з використанням дефібрилятора Катнер не врахував вологості його шкіри, через що сам отримав удар струмом. Дефібрилятори і Катнер стали улюбленим жартом Хауса, який врешті-решт призначив Лоренса «професійним дефібриляторником» — звання, яким, здається, Катнер навіть пишався.

У цьому — весь парадокс особистості Лоренса Катнера. Він, понад усякий сумнів, талановитий лікар, у присутності Хауса тримається менш упевнено, ніж Тауб чи Тринадцята. Катнер практично не сперечається з Хаусом стосовно його чудасій і приймає його методи лікування як належне. Він часто погоджується з шаленими ідеями Хауса, як, наприклад, в епізоді, коли той змусив команду претендентів на здобуття роботи в його відділенні викопувати труп.

При цьому в Лоренса практично відсутні гальма. Він поводиться в більшості випадків як незграбне доросле дитя, здатне на будь-яку безрозсудність, просто з бажання побачити, чим же це закінчиться. Катнер отримує помітне задоволення від нових експериментів, у тому числі — болісних. Його прозвали «Творець сиріт» через підсвідому готовність вбити людину, осиротивши її дітей.

Зрештою Катнер накликає на себе гнів Кадді: вона за його спиною співпрацювала з іншим претендентом — Джеффрі Коулом, якому завідувачка лікарнею явно надавала перевагу. Тому спроба прибрати з команди саме Катнера — єдиний випадок, коли Кадді втручається у «відбіркові тури». Головлікар особисто вносить Лоренса до списку