Посбник провіднику пасажирських вагонів - О. В. Гребенюк

Донецька залізниці).

- УУУУУ – заводський номер вагона.

З боку робочого тамбура вагона:

- кількість місць;

- тара (маса) вагону в порожньому стані.

З торця робочої сторони (тамбура) вагону:

- види проведеного ремонту та дата його проведення, наприклад:

- депо приписки вагона, наприклад:

«ПРИПИСАНИЙ ЛВЧД-1 ПЗЗ»

- табличка заводу-виробника (назва заводу-виробника, дата виготовлення

вагона, заводський номер вагона).

На бічних сторонах (внизу):

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

5

- посилене місце для установки домкратів:

- місце розташування відпускного клапану гальм для ручного відпуску

(позначається як «О»);

- тип гальма, наприклад («тормоз 292»).

IV. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТ ВАГОНІВ

Для того, щоб вагони завжди були в технічно справному стані, проводиться

технічне обслуговування та ремонт вагонів за планово-попереджувальною

системою.

1. Види технічного обслуговування вагонів (ТО):

- ТО-1 - проводиться в пункті формування та обороту поїзда, перед

відправленням в рейс, а також на проміжних станціях - щодня - доскональний

догляд составу провідниками та слюсарями за технічними характеристиками; - ТО-2 - проводиться до 15 травня (підготовка вагонів до роботи в літній

період) і до 15 жовтня (підготовка вагонів до роботи в зимових умовах) – т.зв.

«комісіонка», «генералка»;

- ТО-3 (ЄТР) - проводиться кожні 6 місяців після заводського або

деповського ремонту в депо.

2. Види ремонту:

- Деповський - проводиться щорічно;

- Заводський або капітальний, буває двох об'ємів: I - через 4 роки після виготовлення вагона; II - всі наступні через 16 років, якщо не знадобиться позачергово.

З простроченим ремонтом вагони заборонено допускати до експлуатації.

Якщо вагони після ремонту стояли (не експлуатувалися), то наступний термін

ремонту може бути ПО ПРОБІГУ або ВІДСТРОЧКА РЕМОНТУ (3 місяці), якщо вагони в хорошому стані і немає заміни.

ІV. БУДОВА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ

ХОДОВА ЧАСТИНА ВАГОНІВ

Кузов вагона спирається на дві візка розташовані на його кінцях на рівній

відстані від середини кузова. За кількістю осей візки бувають: двовісні та

тривісні - застосовуються на деяких вагонах спеціального призначення.

1. Візки

Візок є основною частиною вагона, від його конструкції та справності

залежить плавність ходу вагона, швидкість і безпеку руху. Розрізняють три

типи візків:

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

6

1.1. ЦМВ (на суцільнометалеві вагони) - практично не застосовується. Рік

випуску з 1950 по 1960 рр. Швидкість руху до 120 км/ч. База візка (за центрами

осей колісних пар) - 2700 мм. Діаметр колеса - 1050 мм. Використані ресори

Галахова.

1.2. КВЗ-5 (Калінінський (Тверський) вагонобудівний завод). Рік випуску з

1960 по 1962 рр. Швидкість руху 140 км/ч. База візка (за центрами осей

колісних пар) - 2400 мм. Діаметр колеса - 950 мм Відмітні особливості: Кузов

вагона спирається на підп'ятник, між ковзунами є зазор.

1.3. КВЗ-ЦНИИ або ТВЗ-ЦНИИ типу I. Рік випуску з 1962 по 1990рр.

Швидкість руху до 160 км/год. База візка (за центрами осей колісних пар) -

2400 мм. Діаметр колеса - 950 мм Підкочують під вагони (некупейні, купейні

без кондиціонування повітря, міжобласного, міждержавного і міжнародного

сполучення) з масою тари в екіпірованому стані до 51±1,5т. Особливості: збільшення швидкості руху досягається за рахунок того, що кузов спирається

на горизонтальні ковзуни (дві точки опори у кожного візка), між п'ятником і

підп'ятником є зазор до 9 мм. Під надбуксовими пружинами встановлені

амортизатори (пресована гума), встановлений «поводок» утримує надресорну

балку від розгойдування під час руху поїзда та при вписування в криві ділянки

колії і за рахунок поводка регулюються зазори між вертикальними ковзунами.

1.4. КВЗ-ЦНИИ або ТВЗ-ЦНИИ типу II. Підкочують під вагони (купейні з

кондиціонуванням повітря, вагони-ресторани, поштові і багажні вагони) з

масою тари в екіпіруваному стані до 72 т. Відрізняється від попередньої моделі

наявністю двох гідравлічних гасників коливань з кожної сторони і збільшеним

діаметром пружин центрального підвішування.

1.5. КВЗ-ЦНИИ-М. Вагони з кінця 1980-х років випускаються на цих візках.

Удосконалений візок з великими сережками, з підвищеним коефіцієнтом

плавності ходу. Двовісний, безчелюсний буксовий вузол, з подвійним

ресорним підвішуванням люлечного типу, з буксами на підшипниках кочення, з гідравлічними гасниками коливань в центральному підвішуванні.

Взаємозамінний з типовими візками, відповідає вимогам стандарту і може

подкочуватись під пасажирські, поштові, багажні, спеціальні вагони і вагони-

ресторани, експлуатовані на колії 1520 мм, масою тари в екіпірувальному стані

до 72 т.

1.6. Конструкція візків:

КВЗ-ЦНИИ типу I (дивись рисунок 1):

1. Рама візка - з міцних повздовжніх і поперечних балок і брусів зварених в

єдину конструкцію;

2. Колісна пара з буксами, в яких розміщені буксові підшипники; 3. Буксове підвішування; 4. Гальмівна важільна передача, яка кріпиться до рами візка; 5. Поводок; 6. Надресорна балка на якій кріпляться:

О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів

7

а. підп'ятник;

б. горизонтальні ковзуни;

7. Вертикальні ковзуни;

8. Гідроамортизатор