Бгаґавад-ґіта - Автор невідомий

Капіла — живе втілення Крішни.

Каунтея — син Кунті; ім’я стосується трьох братів, один з яких — Арджуна.

Крішна — бог в індуїстському небесному пантеоні, втілення бога сонця Вішну; герой «Махабгарати», де виступає дядьком Арджуни.

Кшатрій — представник касти воїнів і правителів у стародавній Індії.

Кубера (Кувера) — головний охоронець скарбів напівбогів.

Куру (Курукшетра) — священна земля, поле дгарми (закону), місце прощ стародавніх індійців, де Всевишній зійшов на землю наставити людей на праведну дорогу.

Магатма — велика душа. Цей епітет прикладають до особливо уславлених людей, напр.: Магатма Ганді.

Майя — ілюзія реального світу, магічна божественна сила, що змушує людину забути свою фізичну природу.

Манас — розум, здатність осмислювати враження і сприйняття.

Мантра — священний вислів із вед.

Ману — прабатько людства, який передав науку «Бгагавадгіти» своєму синові Ікшваку, цареві Землі.

Меру — гора, уславлена природними багатствами.

Нірвана — стан вищого блаженства душі, яка звільнилася від фізичних перевтілень і зливається з духовною першоосновою.

Ом — склад мови, який символізує абсолют, брагмо.

Ом тат сат — священні заклинання, які вимовляються перед, під час і після жертовного обряду.

Панду — батько Арджуни.

Пракріті — первісне матеріальне начало, природа.

Пуруша — духовне начало індивідуальної душі.

Пурушоттама — верховний Бог.

Раджас — одна з трьох властивостей природи і людини, що означає рух і пристрасть.

Ракшаси — злі духи, людожери.

Ріґведа, Самаведа, Яджурведа — збірки священних індуїстських гімнів. Ріґведа — найстаріша пам’ятка релігійної творчості аріїв: заклинання богів, яким приносять жертви; Самаведа містить гімни, які співають під час жертвоприношень; Яджурведа містить опис цього ритуалу.

Ріші — вчитель, мудрець; у залежності від каст розрізнялися брагмаріші та раджаріші, а над ними були божественні деваріші, один з яких — Нарада.

Рудри — боги вітру та грози (їх налічувалося одинадцять), один з них — втілення бога Шіви.

Самадгі — постійно зосереджений розум, стан цілковитої нечуттєвості, заглиблення у свідомість Бога.

Самсара — світовий потік життя через кільце народжень і смертей.

Санг’я — дослідження духу (пуруші) і природи (пракріті), поєднання яких зумовлює розвиток Всесвіту і людини, шлях пізнання Бога через відмову від чуттєвої насолоди.

Санньясин — прихильник санньяси — одного з шляхів, який передбачає не цілковите, а часткове відречення від діяльності.

Саттва — одна з властивостей природи і людини, що означає благочестя і гармонію.

Свасті! — вигук, подібний до «Господи, помилуй!» або «Мир вам!»

Сканда — головний полководець царства Індри.

Тамас — одна з властивостей природи і людини, що означає інерцію і невігластво.

Уччайшрава — священний кінь, що народився з амріти (нектару).

Ушана — духовний учитель демонів.

Чітрарадга — найкращий співець царства Індри.

Шіва — бог, який керує матеріальною ґуною, покровитель тварин

Шудри — представники касти слуг в стародавній Індії.

Джерело:

Бгаґавадґіта (божественна пісня): З санскриту / Переклад і примітки Миколи Ільницького. Передмова Галини Дідківської. Художнє оформлення Василя Сави // Бібліотека альманаху українців Европи «Зерна». Париж; Львів; Цвікау, 1999. № 11 (19).