Невинна й небезпечна - Ольга Обська

Церемоніймейстер залишив приміщення.

— Нехай братик трохи зачекає. Йому буде корисно, — зловтішно пирхнула принцеса.

Потім багатозначно подивилася на Амалію:

— У нас п'ятнадцять хвилин. Треба поквапитися.

Амалія відразу зрозуміла команду. Вони з принцесою одночасно підхопили Сюзон під руки і повели у ванну кімнату.

За чверть години до дзеркала підійшла нова Сюзон. Жодного сліду сліз. Трохи бліда, але з палаючими очима. Зачіска — легка ранкова недбалість. Кілька ніби ненароком вибитих завитків. Дорожній костюм замінений сукнею з гладкого благородного атласу кольору стиглого персика. Плечі прикриті кокетливим напівпрозорим шарфом. І останній штрих — Амалія нанесла на зап'ястя та шию Сюзон по краплині парфумів із запахом троянди — тих, які свого часу подарувала їй Арабель.

— Усміхайся, — суворо скомандувала принцеса. — Нехай братик не думає, що ти тут особливо вбивалася по ньому.

Дочекавшись, коли на обличчі Сюзон з'явиться щось більш-менш схоже на впевненість, Арабель підхопила її під руку і вивела в коридор.