Тисячолітні. Відьма має померти - Анастасія Анпілогова

Відімкнула ним важкі двері. Увійшла і на кілька секунд завмерла. Маленька спальня була чисто прибрана. Там панував повний порядок. Напевно, слуги прибиралися тут. Поруч з ліжком стояла велика скриня. Хельга підійшла до нього і відчинила кришку. Там було безліч прикрас. Вона почала копошитися в них. Перекладати. Шукати. А кулона не було й не було.

— Не це шукаєш?

Дівчина обернулася, у кутку стояв її батько, тримаючи в руках кулон. Поруч із ним були два мага-стражники. Він дивився на Хельгу своїми хитрими очима з-під широких, косматих сивих брів.