Ритуал - Марина та Сергій Дяченко
А сонце піднімалося й піднімалося, і ажурна сіточка прилетілих хтозна-звідки хмар прикривала його, неначе серпанком. Сонячна доріжка на хвилях поблискувала м’яко, приглушено, ніби вона й не сонячна навіть, а місячна.
І тоді Ютині губи ворухнулися. Побачивши її очі, всі обернулися одночасно, як по команді.
І в один голос скрикнули, роздивившись щось у воді. Мить — і берег знову спорожнів, люди повідскакували під захист скель, і лише Юта, як і раніше, стояла при своєму камені, розкинувши прикуті руки.
Довго не було наступної хвилі. Ось вона прийшла — і зіниці Ютині розширилися.
Хвилі прибували й прибували. Юта стояла пряма, тонка, наче втиснута в скелю.
І от за камінь, що громадився на межі моря та суші, схопилася людська рука. Зісковзнула безпомічно й схопилася знову.
Юта стояла. Від скель слабко долинули крики подиву.
Друга рука потяглася — і впала в мокрий пісок. Нова хвиля допомогла, протягла розтерзану людину вперед — і відринула, забарвившись кров’ю.
Він сперся на лікті. Ще зусилля — підняв голову.
Очі їхні зустрілися.
Лисніли на сонці вилизані морем камінчики. Хвиля, наче гравець у кості, то прибирала, то знову викидала їх на пісок. Над морем покрикували осмілілі чайки; від скель повільно наближалися осмілілі люди.
Розпростертий на піску чоловік дивився на жінку, прикуту до скелі. У промінні високого сонця вона була нестерпно прекрасна.
Марина та Сергій Дяченки
РИТУАЛ
Авторизований переклад з російської Любомира Люлика
Текст © Марина та Сергій Дяченки, 1996
Переклад з російської © Любомир Люлик, 2006
Ілюстрації © Владислав Єрко, 2006
Редактор Тарас Малкович
Видання українською мовою: Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2006
Ексклюзивне право на видання цієї книги українською мовою належить «Видавництву Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:
Свідоцтво: серія ДК, № 759 від 2.01.2002
Адреса видавництва: 01004, Київ, вул. Басейна, 1/2
Е-mail: [email protected]
Поліграфія: Білоцерківська книжкова фабрика. Зам. 6-373
І5ВМ 966-7047-61-Х
