Єдина, або Сім наречених принца Ендрю - Ольга Обська
РОЗДІЛ 26. Портрет спадкоємця престолу
Спостерігати за продовженням педагогічного конкурсу Глафіра і Зурім не стали — повернулися до своєї кімнати. Східна красуня була занадто засмученою, і Глаші не хотілося, аби інші конкурсантки бачили її сльози.
Треба було заспокоїти подругу, але що сказати їй на втіху, Глафіра не знала. Що, взагалі, можна порадити дівчині, закоханій в одруженого хлопця?
Зурім маленькою нещасною грудочкою причаїлася в кріслі, а Глаша ходила по кімнаті й інтенсивно думала.
— Слухай, Зурім, а може, викинь ти цього Бріуса з голови? Світ клином на ньому не зійшовся. Хіба інших хлопців немає?
Глафіра виразно глянула на східну красуню. В її бездонних очах, затягнутих пеленою сліз, світилося, що саме на Бріусі світ клином і зійшовся, а інших хлопців в природі не існує.
— Он, краще придивись уважніше до Ендрю, — не здавалася Глаша. — Чим він тобі поганий? Розумний, інтелігентний… — тут вона зробила паузу, старанно намагаючись відшукати ще якусь позитивну рису принца, — …в окулярах, що знову ж таки говорить про його розум.
Ні, окуляри для Зурім явно не були аргументом, вона продовжувала гірко зітхати. Глафіра сіла в сусіднє крісло і взяла руку східної красуні в свою. Серце щеміло, так шкода було це ласкаве зворушливе створіння з патологічною невдачею. Щось денні та нічні світила зовсім втратили інтерес до долі своєї підопічної. Але Глаша кидати подругу на свавілля байдужих світил не збиралася. Мозок продовжував інтенсивно працювати. Невже єдине, чим можна допомогти Зурім, це співчуття?
Подруги довго сиділи мовчки. Нарешті, східна красуня вимовила тихо і приречено:
— Знаєш, Глашо, мені ж багато не треба. Мені б тільки якось залишитися тут, в Дарліті. Щоб мати можливість хоча б іноді, хоч мигцем бачити його і це миле янголятко, його донечку.
Глафіра ніжно провела рукою по розкішному волоссю східної красуні. Ой лишенько, Зурім, Зурім, бідолашна безнадійно закохана дівчинка.
— Залишитися в Дарліті, щоб просто дивитися на Бріуса — це буде наш запасний варіант, — бадьоро сказала Глаша. — Але спочатку потрібно дещо перевірити. Можливо, у нас є і більш оптимістичні сценарії.
За півгодини роздумів Глафірі вдалося зіставити кілька фактів, і у неї з'явилася цікава думка. Якщо припущення підтвердяться, це означатиме, що для Зурім не все втрачено.
— Дивись, — Глаша почала ділитися зі східною красунею своїми міркуваннями, — Лаймієта стверджувала, що її тата звуть не Бріус. Думаю, дитина навряд чи лукавила. Навіщо це їй? Тоді, виходить, хлопець, що тобі подобається, представився конкурсанткам чужим ім'ям. А чому?
Зурім нічого не відповіла, але в очах зажевріла надія.
— А якщо сюди додати ще і той факт, що Бріус зреагував на звернення «Ваша Світлість»? Тоді до чого ми приходимо? — Глаша подивилася на східну красуню поглядом Шерлока Холмса, який от-от видасть Ватсону геніальну логічно бездоганну версію. — Ми приходимо до твого початкового припущення. А що як наш Бріус — це і є Ендрю? Спеціально прикинувся фітнес-тренером, щоб краще придивитися до дівчат-претенденток в невимушеній обстановці. А білявий очкарик, якого нам представили принцом Ендрю, всього лише підсадна качка.
— Я ж казала! — засяяла Зурім, але тут же знітилася: — Яка різниця, принц Бріус чи не принц. Головне — одружений.
— От у цьому і складність, — погодилася Глаша. — Якщо Бріус одружений, то він явно не Ендрю. Навіщо тоді влаштовувати конкурс наречених? Наскільки мені відомо, багатоженство в Дарліті заборонено. Але, — підняла вказівний палець вгору Глафіра, не даючи Зурім засумувати, — з іншого боку, наявність дочки ще не означає, що хлопець має дружину. Може, він вдівець або розлучений.
— Бідний Бріус, — зблідла Зурім. На очі знову навернулися сльози. — Якщо так, скільки йому довелося пережити. І маленькій Лаймієті. Уявляю, як вони страждали.
— Ні-ні-ні, — Глаша замахала руками. — Годі сліз. Спочатку потрібно все з'ясувати, а вже потім плакати. Принаймні, на сьогоднішній день Бріус не виглядає убитим горем.
Глаша зіскочила з крісла і знову почала розгулювати по кімнаті взад-вперед.
— Отже, план дій такий. Нам потрібно дізнатися: принц Ендрю — це Бріус чи не Бріус. Як це зробити?
Глафіра запитально глянула на Зурім, але відповіла сама:
— По-перше, треба погуляти по палацу — може, ми знайдемо десь портрет Ендрю. По-друге, зазирнути до бібліотеки, покопирсатися в місцевій періодиці. По-третє, спробувати розговорити халітес, хоча, напевно, з халітесами не вийде. Якщо очкарик Ендрю підсадний, то всім, хто працює в палаці, строго-настрого заборонено видавати секрет. Але у мене є ще один запасний варіант — Крайс. Він, ясна річ, безкоштовно жодної інформацію не видасть. Але я знаю, чим його підкупити, — самовдоволено посміхнулася Глаша. Тепер, коли плеєр ожив, можна знову намагатися вимінювати необхідні відомості на нові мелодії.
Глафіра веліла Зурім вмитися і привести себе до ладу. Та слухняно виконала розпорядження, і дівчата відправилися на прогулянку палацом. Щоб заощадити час, Глаша вирішила поділити територію пошуку. На кожному поверсі йшла обстежувати праве крило, а східну красуню посилала дослідити ліве.
Деякі коридори палацу прикрашали живописні картини, але портретів серед них було не так багато. Однак, час від часу все ж траплялися цілі галереї зображень королівських осіб. Щоправда, судячи з написів, в основному далеких предків нинішніх монархів.
Пошуки тривали досить довго, і Глаша поступово прийшла до висновку, що нічого підходящого знайти не вдасться. Якщо якусь із стін палацу і прикрашало зображення принца Ендрю, то картину прибрали, щоб «замести сліди».
Четвертий поверх не став винятком. Глаша обстежила свою частину території, нічого примітного не виявила, і вже хотіла йти шукати Зурім, щоб дати команду завершити пошуки, як раптом почула поспішні кроки — східна красуня сама мчала назустріч. В очах блиск, щоки палають.