Академія Мірравель. Проти вітру - Анна Потій

— Жива, звісно, — заспокоїв мене викладач. — Якби загинула, то її смерть ніхто не приховував би. Проблема в іншому, Кетто…

— У чому ж, магу Кадваларе? — мені не подобалося, що доводиться витягувати з нього правду силою, але викладач не поспішав ділитися нею.

— Проблема у самій Арейні. Вона надто сильна для новачка. Схоже, її додатково накачали темною магією, щоб скоріше перетворити на повноцінного воїна темряви.

— Але звідки ви дізналися про це? Її десь бачили?

— Не зовсім. Її бачили мигцем, свідки впізнали по фото. Арейна діє дуже потайки, майже не показуючись.

— Але що вона робить? — я нервово постукувала пальцями по ліжку, зла, що викладач так повільно розповідає.

— Вона обертає інших бойових магів на темних. Схоже, їй дали завдання зібрати бойовий загін із найкращих темних магів.

Моє серце забилося частіше, віддаючись болем у ребрах. Тато у небезпеці!

— Арейна працювала під керівництвом мого батька, — мій голос тремтів, коли я заговорила, руки теж тряслися, тож я вчепилася в покривало, намагаючись утриматися. Піді мною розверзлася прірва і я ледве в неї не впала. Я не переживу, якщо тата перетворять на темного мага! — Вона може його обернути. Мені треба попередити тата!

Я схопилася з ліжка і почала метатися по кімнаті, не знаючи, що робити. Кристал зв'язку, мені терміново потрібен він!

— Де у вас кристал зв'язку? — я підбігла до викладача.

— Заспокойся, Кетто, — маг Кадвалар підвівся з крісла і взяв мене за руки, але я висмикнула їх: мені не потрібне було його утішання. — Твій батько знає про все і забезпечений належним захистом, як і інші сильні маги. Арейні вдалося обернути лише трьох, потім її план розкусили і тепер міський захист знає, чого очікувати від Арейни. У них все під контролем, не хвилюйся.

Я видихнула з полегшенням. Справді, чого це я? Адже тато розумний. Він сам чудово знає, що робити. Просто я за нього злякалася.

— Тоді Арейну треба шукати біля бойових магів. Нема чого стежити за її друзями і тим більше ворогами. Не вони її ціль.

— Не все так просто, люба Кетто, — маг Кадвалар посадив мене назад на ліжко і сам сів поруч. Я трохи відсунулась від нього, що не втекло від його уваги. — Нам не зовсім зрозуміла її стратегія. Щоразу вона діяла по-різному. Вона цілком може піти до знайомої людини, щоб спровокувати появу загону бойових магів. Арейна діє хитро. Її непросто буде зловити. Ось тому я не хочу, щоб ви туди лізли.

— На відміну від вас, я не підставляю своїх друзів! — я не витримала й випалила викладачеві в обличчя все, що я про нього думала. — Я їм допомагаю, а не використовую!

Маг Кадвалар заплющив очі і втомлено потер обличчя руками.

— Тебе так турбує моє минуле, Кетто? — викладач повернувся до мене. В його очах я побачила смуток.

— Так, турбує, — я не збиралася його жаліти. — Ви вчинили підло!

— Є такі речі, про які шкодуєш, але які вже не можеш виправити. Молодості властиво помилятися, ти сама маєш знати про це.

— Але я не робила таких серйозних помилок! Я не підставляла друзів!

— Я теж не підставляв. Мій друг сам погодився на ризик. Просто у нас все пішло не за планом, вийшло з-під контролю. Таке трапляється. Але мій друг не тримає на мене образ, а ось тебе мій вчинок чомусь зачіпає.

— Тому що він неправильний...

— Але я зробив з нього висновки та йду далі. Я не можу змінити минулого, Кетто, але я можу не допустити нових помилок у теперішньому завдяки цінному досвіду.

Я здалася. Мабуть, він правий і я даремно так обурююся. Маг Кадвалар справді шкодує про те, що трапилося, і поніс достатнє покарання за це. Думаю, він більше так не вчинить. Не треба його засуджувати.

— Допоможіть і нам не допустити помилок. Поділіться своїм цінним досвідом, магу Кадваларе, — я благаюче на нього подивилася. — Айні так погано без сестри.

Маг Кадвалар мовчав. Він знову заплющив очі і тер обличчя долонями, здається, цей його жест говорив про глибоку задумливість. Пройшло добрих п'ять хвилин, перш ніж він розплющив очі і відповів.

— Добре, я навчу вас, як захоплювати темних магів і очищати їх від демонічного впливу, але тільки для того, щоб ви знали. Постарайтеся самі не лізти в халепу. Особливо ти, Кетто. Буде дуже шкода, якщо твій талант зіллєвара дістанеться темним. Дем — він упорається, навряд чи темні зможуть його обернути, тож я найменше за нього переживаю, хоч і казав, що він у небезпеці через дар регенерації. Просто мені не хочеться, щоб ви, діти, постраждали. Ви ще надто юні і недосвідчені для таких битв.

Я пообіцяла, що ми будемо обережні і на тому наша розмова з викладачем закінчилася. Ми віднесли постільні речі до інших кімнат і пішли на кухню, звідки вже долинали приємні аромати майбутньої вечері. Дем творив свою особливу магію. 

На кухні в повну силу кипіла робота. Ніда з Івером нарізали салат, Айна — картоплю, а Дем смажив м'ясо. З духовки також щось смачно пахло, але я не могла розібрати що.

— Нарешті! Нам не вистачає рук, — Дем перший помітив нашу появу. — Магу Кадваларе, допоможіть, будь ласка, Айні з картоплею, а ти, Кетто, будь така ласкава, видави сік з апельсина та лимона, а потім натри трохи цедри. Думаю, ти впораєшся, так?

Я відповіла йому усмішкою. Мені, звичайно, не хотілося нічого робити, але Дем вибрав мені те, що легко та цікаво для мене — цитруси.

— Це для соусу до м'яса? — запитала я, взявшись за роботу.

— Так.

Як тільки я видавила сік, Дем забрав його в мене і, переливши в каструльку, додав цукор та біле вино та відправив на плиту. Цитрусовий соус із вином — звучить спокусливо! Закінчивши з м'ясом та соусом, Дем витяг з духовки щось схоже на відкриті пироги і відправив туди нарізану неочищену картоплю, посипану спеціями та часником. Схоже, у нас на вечерю буде картопля по-селянськи. Такий варіант мені до вподоби.

— А що це спеклося? — поцікавилася я, киваючи у бік «пирогів».