Невинна й небезпечна - Ольга Обська

— Дякую, пане Боніфасе, — заспівала солодко.

— Завжди до ваших послуг.

Вона дочекалася, коли церемоніймейстер залишить її руку у спокої, і швиденько пробігла очима список. Спочатку здалося, що там не було жодних сюрпризів — тридцять імен, які пані Жільберт і очікувала побачити. Два-три з них — небезпечні конкурентки, але її Сюзон знає їхні слабкі місця та й хватка у дівчинки залізна — вся у матір пішла. На відміну від молодшої дурепи Шарлоти — татової доньки.

Проте зарано пані Жільберт заспокоїлася. Коли дійшла до останнього рядка списку — холодок неприємного передчуття пробіг спиною. Амалія де-Патріс. Де-Патріс — це прізвище було їй добре знайоме. Невже це дочка тих самих де-Патріс? Але як дівчисько опинилося в цьому списку? Навіщо? Навіщо Його Величність запросив її на свято? Не може ж він насправді розглядати її як одну з претенденток на руку сина?

— Пане Боніфасе, — звернулася вона до церемоніймейстера, що безцеремонно витріщався у виріз декольте, — не були б ви такі люб'язні дізнатися якомога більше про пані Амалію де-Патріс?

— До ваших послуг, — вклонився той, блиснувши лисиною.