Кольорова Сага - Вікторія Рудь

    Настя підійшла до дверей і почула гучне хропіння. Розвалившись у кріслі, Гамадрил спав, а з його рота капала слина. Волосся на грудях Гамадрила було брудне і закошлане. Ніколи в житті вона не бачила потворнішого видіння. "Мабуть там водяться воші", – подумала Настя і від цієї думки її знудило. Дівчина поставила чашку на стіл і вискочила з кабінету. Треба терміново відвідати Митця. Ця  потвора спатиме години три, не менше.