ГЧ - Юрій Олександрович Долгушин

Всі ці різноманітні експерименти підпорядковані одній меті. Об’єкт операції — нерви, нервова система. Майже весь інститут працює над нервами. Це Ридан перевіряє геніальну догадку, яка виникла на основі безлічі немовби випадкових, окремих спостережень. Якщо догадка буде правильною, вона зробить переворот у медицині.

Настають дні чекання. Всі операції закінчено. Люди стежать за тваринами, оглядають, обмацують їх, старанно записують у щоденники свої спостереження, сперечаються. Ентузіасти вже схильні знаходити підтвердження ідеї. Скептики охолоджують їх запал і знаходять інші пояснення. Ридан цінує і тих, і других. У ньому самому поєднуються обидва ці типи наукових працівників.

І от починається.

У собаки з кулькою в мозку іде кров з ясен; ясна робляться крихкими, відстають від зубів, потім від щелепних кісток. У роті, на слизистих оболонках, з’являються виразки, вони ростуть, глибшають, руйнуючи тканини; нарешті, одна з них з внутрішньої поверхні щоки проходить на зовнішню: утворюється наскрізний свищ.

З кожним днем хвороба прогресує. Зовсім здорові зуби поступово стають м’якими, легко стираються, деякі викришуються зовсім.

— Цинга? — здивовано питають Ридана. його ясні сірі очі блищать.

— Заждіть навішувати ярлики. Це ще не все.

Справді, в другого собаки з кулькою події пішли далі. У нього, крім «цинги», утворюється виразка на рогівці ока, уражена порожнина носа, виникає гнійне запалення середнього вуха.

— Дивіться: всі ці явища точно відповідають розташуванню гілок трійчастого нерва, — пробує узагальнити Андрій Андрійович.

— Заждіть, заждіть, — повторює Ридан.

Через кілька годин гинуть два собаки з п’яти. Розтин показує: великий крововилив у легені і численні виразки в шлунку та на кишках. Усе це робить кулька в мозку. П’ять контрольних тварин без кульки зовсім здорові.

Ті самі явища спостерігаються в собак, яким була зроблена зубна операція: виразки, ураження очей, крововилив у легені, смерть.

Слабкі дози токсинів дифтериту і стовбняка, що діяли короткий час на зубний нерв, не викликають ні дифтериту, ні стовбняка, але теж призводять до виразок, крововиливів у легені і смерті тварин.

Якщо розрізати сідничний нерв на лівому стегні, то від цього спочатку набрякає стопа, а потім на ній утворюється прогресуюча виразка. Починається гангрена, відпадають цілі фаланги пальців. Через деякий час ця картина повторюється на правій нозі, хоча нерв на правій стороні зовсім не оперували.

Фактів усе більше й більше, зошити всіх лабораторій пухнуть від записів. Досліди ще тривають, але Ридан уже бачить, що ідея правильна, перевірена, доведена.

Тоді він скликає нараду співробітників інституту. Один за одним з короткими повідомленнями про результати виступають керівники всіх лабораторій, що брали участь у дослідах. Кожен повинен знати, що вийшло в інших. Сам Ридан поки що мовчить. Тільки він знає всі роботи і міг би просто викласти їх зміст і висновки, та ні, краще хай люди самі спробують узагальнити результати дослідів, зрозуміти ідею. Вона складна, дуже нова, і сформулювати її не кожен наважиться — це означало б відмовитися од поглядів, які ще здаються непохитними.

Нарешті Ридан уперше вголос промовляє ці слова.

— Отже, можна констатувати, — каже він, — що в наших дослідах, діючи різними способами безпосередньо на нерви, ми викликаємо в організмі запалення, набрякання, виразки, пухлини, тобто майже всі відомі медицині види хворобливих симптомів. Це означає, що саме нерви, нервова система керують розвитком будь-якого патологічного процесу. Всі хвороби є результатом якихось порушень у діяльності нервів. Тепер вперше стає ясною схема хворобливого процесу. Організм увесь пронизаний нервами, з’єднаними в єдину струнку систему. І нема такої точки, такої клітини в організмі, доля якої не залежала б від впливу нервової системи. Доки ця система працює нормально — організм здоровий; це означає, що всі функції в ньому здійснюються нормально. Адже функціями керують нерви.

Та от на якій-небудь ділянці нервову сітку пошкоджено. Пошкодження можуть бути різні. Хай це буде укус отруйної комахи, хімічний опік, під дією якого робота нервів на даній ділянці хоча б тимчасово порушується.

Сусідні ділянки нервової системи, пов’язані у своїй діяльності з ураженою ділянкою, змушені якось перебудуватися, пристосуватися до зміни. Що сталася. Потім перебудовуються ще більш віддалені ділянки.

Так починається перебудова всередині нервової системи. Вона охоплює все нові й нові ділянки і, нарешті, приводить до якоїсь іншої комбінації нервових стосунків, за яких стають неминучими явні ознаки хвороби. Досі медицина приділяє захворюванню нервів особливе місце, особливий розділ патології. Вивчаючи хвороби, вона тільки в деяких випадках бере до уваги нерви. Це помилка! Тепер ми можемо твердити, що нема такої хвороби, в якій нерви не брали б участі, не відігравали б провідної і вирішальної ролі.

А звідси висновок, що й лікувати хвороби можна, діючи на нервову сітку. Застосовуючи свої звичайні методи лікування, медицина так і робить, хоча звичайно вона сама цього і не підозріває. В цьому її недосконалість.

Ридан підвівся.

— Ми відкриваємо новий розділ в історії медицини. Запитання є?

Приголомшені новими думками, слухачі якусь мить сидять нерухомо. Потім одразу зводиться кілька рук.

— А мікроби?

— А інфекційні захворювання?

Ридан сміється.

— Я так і думав. Чим несподіваніша думка, тим більше в ній незрозумілого. Пропоную на цьому, товариші, закінчити нашу нараду. Обміркуйте цю нову концепцію. Багато що, я впевнений, само собою стане зрозумілим, зайві запитання відпадуть, залишаться найділовіші. Найближчими днями зберемося знову.

Досліди з тваринами тривають.

Майже кожного ранку приходить вантажна машина і привозить десяток-два нових собак.

У бактеріологічній лабораторії починається війна. Два табори визначилися там одразу після виступу Ридана. Керівник лабораторії, професор Халтовський, відомий своїми блискучими роботами з мікробіології, очолює опір. Бачачи, що більшість його співробітників уже захоплена ідеєю Ридана, він починає