Феномен Фенікса - Валентин Лукіч Чемеріс
Як виявляє свою силу могутній бог? Як реалізує свої задуми?
Слово твоє небесам — опора, Слово твоє землі — обнова! Небесам опора, небесам підтримка, Землі — обнова непорушна! До небес наближується, воно родюче: Ллє дощем з небес достаток! До землі наближається, Воно плодоносністю: Плоди землі ростуть у достатку! Слово твоє! Плоди — воно. Слово твоє. Зерно — воно! Слово твоє — повновидий потік, Життя всіх піднебесних країв.
Божественне слово Енліня — запорука порядку в світобудові, це енергія, це, власне, інформація присутня повсюди, одна з основ буття.
І в основі творення світу теж Слово.
І в основі його життя — теж Слово-бог.
Як тут не згадати християнське віровчення (пізніше за релігію шумерів
на тисячоліття) за яким — пригадуєте Євангеліє від Івана, — «спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і слово було Бог».
Так ми підходимо до іншої важливої теорії про те, що Всесвіт і все, що в ньому, створене Богом.
Ассиро-вавилонське сказання про створення світу за традицією називається «Енума еліш», що означає «Коли вгорі…»
Так ось:
Коли вгорі неназване небо, А суходіл внизу був безіменним…
Так ассирійці та вавілоняни уявляли початок світу, коли не було ще нічого, адже коли небо і суходіл не були названі, то вони реально і не існували. Світ тоді являв собою первісний хаос із якого за допомогою бога мав народитися світ матеріальний.
За Біблією до створення світу земля була порожня і тьма була над безоднею, і «Дух Божий — носився над водою». (Взагалі, в Біблії словом «земля» був означений деякий абстрактний простір).
Відомий факт: якщо зібрати міфи і легенди різних племен і народів (чи бодай їхні фрагменти, що вціліли) про різних богів і божеств, то кількість їх перевалить за тисячу!
І це лише ті божества, що збереглися в пам’яті від забуття й пітьми історії, тоді ж як насправді їх вочевидь було значно і значно більше, адже з далеких первісних часів люди свою уяву про світ і себе в ньому втілювали в образи богів та героїв.
Правда, деякі племена, наприклад, корінні племена Сибіру, не мали богів, а поклонялися духам предків, шанували тотемних тварин. Але в переважної більшості таки були боги і вони вирішували все.
Гавриїл Державін, російський поет:
Дух всюди сущий і єдиний Кому немає місця і причин, Кого ніхто збагнуть не може, Хто все наповнює собою, Великий, він творить і зберігає, Кого ми називаєм: Бог.
