Момо - Міхаель Андреас Гельмут Енде
Він написав це число під сумою втраченого часу:
1 324 512 000 секунд
1 324 512 000 секунд
0 000 000 000 секунд
Тоді сховав олівця й довго мовчав, щоб дати нулям справити враження на пана Фузі.
І він свого домігся.
«То оце такий підсумок усього мого минулого життя?»- подумав пан Фузі, геть знищений.
Підрахунок, у якому зважена була кожна секунда, так його приголомшив, що він прийняв усе без ніяких заперечень.
І все в рахунку сходилося. Це був один із трюків, з допомогою яких Сірі пани ошукували людей у тисячах випадків.
- Чи не здається вам, пане Фузі,- лагідно почав агент номер Ікс Ігрек Кю дріб триста вісімдесят чотири дріб Бе,- що так марнотратити більше не можна? Чи не краще б вам почати заощаджувати час?
У пана Фузі губи посиніли з холоду, він тільки безмовно кивнув головою.
- Якби ви, наприклад,- лунав біля його вуха голос Сірого агента,- років двадцять тому почали щодня ощаджати по однісінькій годині, ви б оце мали актив у двадцять шість мільйонів двісті вісімдесят тисяч секунд. Дві години заощадженого щодня часу дали б, природно, вдвічі більше, тобто двісті п'ятдесят мільйонів п'ятсот шістдесят тисяч. А я вас питаю, пане Фузі, що там якісь нещасні дві години проти такої суми?
- Анічого!- вигукнув пан Фузі. - Сміховинний дріб'язок!
- Мене тішить, що ви це розумієте,- незворушно мовив агент. - І якби підрахувати, скільки б ви за тих-таки умов заощадили протягом наступних двадцяти років, то ми б мали разючу суму - сто п'ять мільйонів сто двадцять тисяч секунд. І весь цей капітал був би цілком до ваших послуг на вісімдесят другому році вашого життя.
- Чудово!- вигукнув пан Фузі, широко розплющуючи очі.
- Стривайте лишень,- вів Сірий пан далі,- я скажу вам щось ще краще. Ми, себто Ощадкаса Часу, не лише зберігаємо ощаджений вами час, а й сплачуємо проценти. Тож насправді ви заощадили б ще більше.
- А на скільки більше? - спитав пан Фузі, затаївши дух.
- Це цілком залежить від вас, - скільки ви збираєтесь заощадити. 1 скільки заощаджене лежатиме в нас.
- Лежатиме у вас? - перепитав пан Фузі. - Тобто як?
- Та дуже просто,- пояснив агент. - Якщо ви через п'ять років не вимагатимете від нас свого заощадженого часу, тоді ми вам сплатимо ще стільки ж. Ваш капітал подвоюється що П'ять років, розумієте? Через десять років це вже буде сума, вчетверо більша від первісної, через п'ятдесят вона зросте восьмикратно, і так далі. Якби ви двадцять років тому почали заощаджувати всього лише по дві години щодня, то на шістдесят другому році вашого життя порядкували б сумою в двісті п'ятдесят шість разів більшою, аніж первісна. Двадцять шість мільярдів дев'ятсот десять мільйонів сімсот двадцять тисяч.
Він знов дістав свого сірого олівця і написав на дзеркалі ще й це число:
26 910 720 000
- Ви самі бачите, пане Фузі,- сказав він і вперше блідо всміхнувся,- що це було б у десять разів більше від первісної тривалості всього вашого життя. І це за умови, що ви заощаджуватимете усього-на-всього дві години щодня. Поміркуйте: чи ж не вигідна це пропозиція?
- Вигідна! - знеможено сказав пан Фузі.-Вигідна, безперечно! Нещастя моє, що я вже давно не почав заощаджувати. Аж тепер я все збагнув, і, мушу признатись, я в розпачі!
- Для цього,- лагідно мовив Сірий пан,- немає ніякісіньких підстав. Ніколи не запізно. Як хочете, можете почати ще сьогодні. Побачите, це оплатиться.
- Ще б пак! - вигукнув пан Фузі. - Що я повинен робити?
- Але ж, любий мій,- відповів агент, звівши брови догори,- ви ж, певно, знаєте, як заощаджують час! Ви повинні просто швидше працювати й відмовитись від усього зайвого. Клієнтам присвячуйте замість півгодини тільки чверть. Уникайте марнотратного базікання. Годину, яка йде на матір, скоротіть до півгодини. А найкраще - взагалі віддайте її до якогось пристойного дешевого старечого притулку, де її доглядатимуть, і ви вже виграєте Цілу годину за день. Позбудьтесь непотрібного папуги. Відвідуйте панну Дарію лише раз на два тижні. Якщо Це взагалі потрібно. Відкиньте щоденні розмірковування біля вікна і, передовсім, не переводьте ви свого дорогоцінного часу на співи, читання чи навіть на так званих друзів. Між іншим, принагідно раджу вам: повісьте в своїй перукарні великого, надійного годинника, щоб ви могли контролювати роботу вашого учня.
- Гаразд,- мовив пан Фузі,- це я все можу зробити, але з вивільненим часом - що я маю з ним чинити? Чи мені його кудись здавати? И куди саме? Чи зберігати? Як це все робиться?
- Про це,- сказав Сірий пан і знов блідо всміхнувся,- ви нітрохи не турбуйтеся. Спокійнісінько здайтеся на нас. Можете бути певні, що з заощадженого вами часу в нас не пропаде ані секунди. Ви помітите, що нічого зайвого у вас не лишиться.
- То добре,- ошелешено сказав пан Фузі. - Я на це й покладатимусь.
- Спокійнісінько, любий мій,- мовив агент і підвівся. - Отже я можу привітати вас як нового члена великої Громади Заощадників Часу. Тепер і ви, пане Фузі, справді сучасна й прогресивна людина. Я вас вітаю!
Він узяв капелюха й портфеля.
- Хвилиночку! - вигукнув пан Фузі. - А нам хіба не треба укласти якусь угоду? І я нічого не повинен підписати? Чи я одержу якийсь папір?
Агент номер Ікс Ігрек Кю дріб триста вісімдесят чотири дріб Бе обернувся в дверях і глянув на пана Фузі з легенькою досадою.
- Навіщо? - спитав він. - Заощадження часу не рівня ніякому іншому видові заощадження. Це справа цілковитої - обопільної - довіри! Нам досить вашої згоди. Вона нескасовна. І ми подбаємо про ваше заощадження. Але скільки ви заощадите - це цілком залежить від вас. Ми вас ні до чого не силуємо. Прощавайте, пане Фузі!
Сказавши це, агент сів у свій елегантний автомобіль і погнався геть.
Пан Фузі подивився йому вслід і потер чоло, йому поволі ставало тепліше, але він почував себе хворим і мізерним. Блакитний дим з манісінької агентової сигари ще довго густими нитками висів у перукареньці і не хотів розходитись.
Аж як дим розтанув, панові
