Як баба перетворилася в мале дитинча - японська казка

Давно колись жили собі дід та баба.

Одного разу пішов дід у ліс – рубати дрова на зиму. Була спека, і йому захотілося пити. Роззирнувся він навколо і під скелею побачив джерело з чистою, мов сльоза, водою.

– Чудово! Зараз нап’юся! – зрадів він.

Зачерпнув пригорщею води, випив – втома миттю пропала і в тілі заграла молодеча сила. Дід випростав згорблену спину й перетворився на жвавого юнака.

– Доброго тобі вечора, стара! Я повернувся,– привітався він, прийшовши додому.

– Доброго вечора! Як почуваєшся? – спитала баба, виглядаючи з дверей. – Ой, діду, що сталося? Ти так помолодшав...

Баба не могла отямитися від подиву.

– Здибав у горах джерело, напився з нього і вмить став молодим,– всміхнувся дід і розповів усе як було.

Бабу взяли завидки, і вона сказала:

– То може, й мені напитися тієї води? Розкажи, будь ласка, як добратися до того джерела!

Рано-вранці баба подалася в гори.

Почало сутеніти, а баби нема та й нема. «Що з нею трапилося? Невже заблукала?» – стурбувався дід і вирушив на розшуки.

– Стара!.. Стара!.. Де ти? – гукав він, але ніхто не озивався.

Дід попростував до джерела з чистою, як сльоза, водою. Чує – начебто дитина плаче.

– Отакої! Звідки тут у горах узялася мала дитина?

Дід підійшов ближче, дивиться – аж то баба. Жадібна, вона перепилася джерельної води і перетворилася в мале дитинча..

Дід узяв бабу на руки і, зацитькуючи, поніс додому.