Гудуть, а меду не приносять - В. Сухомлинський

Матка – найстарша бджола у вулику й мати всіх бджіл.

Гарячої літньої пори через кожну годину посилає вона до льотка чотирьох молодих бджіл і наказує:

– Пильнуйте, не підпускайте ос до льотка, бо весь мед поїдять.

Сторожують бджоли льоток. Дивляться – як крильця жовтенькі, мов сонечко, то це бджоли. Як гудуть по-бджолиному й пахнуть воском, то це бджоли.

Аж ось підкралися до льотка дві оси. Швидко пірнули вони в льоток. Гуділи по-бджолиному, і сторожові бджоли не помітили їх.

Увірвалися оси до вулика і ну їсти мед. Зчинився переполох. Кричить матка:

– Куди ви дивитесь, голови цвілі? Як могли пропустити злодіїв!

– Але ж вони гудуть по-бджолиному, – виправдовуються ті. – І крильця жовтенькі. І пахнуть воском.

– Гудуть вони по-бджолиному, але ж меду не приносять.