Як вовк задумав хліба напекти - литовська казка

Одного разу зустрічає вовк чоловіка в лісі й просить його:

– Дай мені хліба!

Дав йому чоловік хліба. З’їв вовк, облизався. Дуже смачним здався йому той хліб. От він і каже чоловікові:

– А що треба зробити, щоб і я завжди хліб мав? Навчи мене!

– Добре,– згодився чоловік і став вовка навчати. – Спершу треба землю виорати...

– А як землю виореш, то вже можна й їсти?

– Ще ні. Потім треба жито посіяти.

– А як жито посієш, то вже можна буде й їсти?

– Ще ні. Треба почекати, поки воно виросте.

– А як виросте, то можна вже й їсти?

– Ще ні. Треба скосити.

– А як скосиш, то можна вже й їсти?

– Ще ні. Треба змолотити.

– А як змолотиш, то вже можна й їсти?

– Ще ні. Треба змолоти.

– А як змелеш, то вже можна й їсти?

– Ще ні. Треба хліб спекти.

– А як спечеш, то вже можна й їсти?

– Можна.

Подумав вовк, подумав і каже:

– Краще я хліба й не пектиму, якщо так довго треба чекати. Коли й досі без хліба обходився, то й далі проживу без нього.