Як Іван «повісився» - українські народні

Був собі чоловік Іван. Дуже гірко йому жилося.

– Піду, – каже, – та собі смерть заподію!

Ішла баба дорогою. Аж бачить, на дереві коло шляху Іван висить.

– Іваночку, голубчику, що це ти наробив! – заголосила баба.

Коли придивляється та й каже:

– Ге, та як же кумедно завісився, що пустив мотузок попід пахвами; добрі люди так за шию вішаються.

А Іван озивається з дерева:

– Та іспитував я, – каже, – за шию, коли ж дихати не можна!..