Кому бути царем? - Олег Шелепало

Надумали комахи обрати собі царя. Бо куди це годиться – у звірів царює Лев, у птахів Орел верховодить, і лиш вони без правителя!

– Я! Я буду вашою царицею, – вилетіла поперед усіх балакуча Муха. – Я найпрудкіша, всюди встигаю, все знаю, мені й царювати.

Комахи, кожна на свій лад, загомоніли, а потім перевели погляд на Мурашку. Та, хоч і не вискакувала наперед, ніколи не відмовляла іншим у добрій пораді.

– Мухи, звичайно, спритні, – мовила вона, – проте не дуже розумні. То на липкому попадуться, то в павутинні заплутаються.

Знічена Муха сховалася поміж комах. Тоді заворушив довгими тонкими лапками честолюбний Павук.

– Я, хоч і не комаха, – сказав, – але міг би дуже добре правити вами...

– Навіщо нам цар зі сторони? – зупинила його Мурашка. – Краще поганий свій, ніж добрий чужий.

На середину галявини вилетіла Бджола.

– Я дуже корисна, – почала говорити, – збираю мед, запилюю квіти...

– Але й ти не найкорисніша, – перебив її хтось. – Наприклад, Мурашка знищує стільки шкідників, що заслужено зветься санітаром лісу.

Бджола погодилась, бо була чесна і справедлива комаха. Але хто ж стане царем?

– Може Мурашку оберемо? – почувся чийсь несміливий голос.

– Що тут за балачки без мене, – заявив самовпевнено, – я буду царем! Адже поміж вас я найдужчий.

І обвів усіх грізним поглядом.

Комахи злякано відсахнулися. Метелики стривожено затріпотіли крильцями, а комарі, таргани і блохи принишкли, затуляючись травинками. Тільки Мурашка залишилася на місці.

– Нічого вихвалятися, – мовила спокійно, – були б зі мною мої подруги – мурашки, ми б швидко збили тобі пиху.

Жук-Турун лиш тепер помітив маленьку сміливицю, що стояла попереду усіх, і зневажливо зміряв її очима:

– Та я й з двадцятьма такими як ти впораюся.

Долю корони визначить бій між двадцятьма мурашками і жуком.

За якийсь час на галявині з’явилося двадцять мурашок. Жук, розтуливши щелепи й люто крутячи вусами, кинувся на них. А мурашки, що обступили Туруна з усіх боків, почали бризкати на нього мурашиною кислотою. Жук зупинився, закрутився на місці й, наче очманілий, кинувся тікати.

– Ура! – радісно загукали комахи. – Мурашка – наша цариця! Відтоді царицею комах стала Мурашка. Муху обрали листоношею, Бджолу – першим міністром. Павук так хотів хоч ким – небудь керувати, що його призначили другим міністром. А Жука-Туруна прогнали аж на край лісу. Щоб нікому більше не шкодив.