Ігри в помсту - Світлана Бонд

Батько прикрив очі, втягнувши повітря через ніс, і потер перенісся. Схоже, намагався придушити емоції, які кипіли в ньому. Коли він знову поглянув на сина, щось змінилося. Очі, які раніше світилися ненавистю, стали порожніми - тепер у них було щось схоже на прийняття.

- Я тебе почув.

Коля кивнув:

- Що з цією буде?

- Більше ти її не побачиш.

- Добре, - Коля фальшиво посміхнувся - Я піду збиратися. Теж поїду.