Українська література » » Випадковий зв'язок - Anastasia Love you

Випадковий зв'язок - Anastasia Love you

---
Випадковий зв'язок - Anastasia Love you
Автор: Anastasia Love you
Сторінок:5
Додано:12-06-2024, 06:09
0 0
Голосов: 0
Три роки тому я свідомо штовхнула себе у прірву під назвою шлюб за розрахунком, адже щиро вірила, що це рішення єдине вірне. Господи, як же я помилялася… В погоні за розкішним життям я загнала себе в клітку, вийшла заміж за не коханого чоловіка вважаючи, що почуття для міцного шлюбу не грають вагомої ролі. Це була друга помилка…
Читаємо онлайн Випадковий зв'язок - Anastasia Love you
1 Глава Ніч, холодно, я в тоненькій кофтині через яку пробирає осінній вітер

Ніч. Холодно. Темрява поглинула все навколо не залишаючи жодної надії на порятунок.  Життя, наче, зупинилося викинувши мене на берег власної нерозсудливості. Хоча, який там берег…   

Я на трасі. Джинси і тонка кофтинка, через яку наскрізь пробирає різкий осінній вітер повністю вимащені в багнюку, волосся розтріпане та брудне. Душа, здається, вже мертва, однак понівечене тіло вперто продовжує боротися за життя. Я ледве переставляю ноги і зовсім не усвідомлюю, в якому напрямку рухаюся. Просто йду аби не померти. Якщо вже мені вдалося вижити після катування і спроби вбивства власним чоловіком, значить це було для чогось потрібно.   

 

Три роки тому я свідомо штовхнула себе у прірву під назвою шлюб за розрахунком, адже щиро вірила, що це рішення єдине вірне. Господи, як же я помилялася… В погоні за розкішним життям я загнала себе в клітку, вийшла заміж за не коханого чоловіка вважаючи, що почуття для міцного шлюбу не грають вагомої ролі. Це була друга помилка…   

 

Рік тому я втратила батьків. Автомобільна катастрофа, в якій їх обох спіткала миттєва смерть на місці... Мабуть, ця гірка втрата стала остаточним кінцем у моєму сумнівному щасті, після якого життя покотилося у провалля. Мій чоловік відібрав у мене все, що так довго і самовіддано будував батько, а потім брат.   Спочатку, все складалося непогано. Я не палала до Бориса великим кохання, та і він ніколи не озвучував своїх почуттів. Нас все влаштовувало, я продовжувала вести бізнес в Дніпрі, а Томашевський метався між Дніпром і столицею. Він не пхав носа у мої справи, а я у його. Так тривало приблизно два роки, після чого Борис активно почав цікавитися нашою компанією. Він запропонував відокремитися вже від брата і почати будувати спільний бізнес разом з ним, адже він тепер мій чоловік. Загалом, після довгих вмовлянь я погодилася. Втрата батьків теж наклала відбиток на моє рішення, адже крім чоловіка і брата, в мене більше нікого не залишилося. Ілля моєї ініціативи поділити компанію, не підтримав. Спочатку вмовляв подумати, але зрозумівши, що я вже прийняла рішення підписав всі папери. Дніпровська компанія об'єдналася з компанією Бориса, а брат почав розширювати свій бізнес в столиці адже він остаточно осів там із своєю сім'єю.   Це була моя третя і остання помилка…   Лише згодом, я зрозуміла, що Томашевський страшна людина, яка лише носить маску привабливого та спокійного чоловіка. Насправді він інший — холоднокровний, проникливий і прорахований, з незрозумілою невтамовною жагою до грошей. Мабуть, в цьому ми були з ним схожі…   Пригрібши до рук все майно моїх батьків він вирішив не зупинятися на досягнутому, наказавши своїм кровожерливим псам позбавитися і від мене.   От тільки я вижила, вибралася з ями, в якій мене хотіли поховати живцем, і тепер я навіть не уявляю, де знаходжуся. Просто йду в невідомість, відчуваючи, що з кожним зробленим кроком надія, що мене хтось помітить гасне.   Коли повз мене проїжджає якась автівка я ледве піднімаю руку, щоб спробувати її зупинити, але все дарма. Вона пролітає на шаленій швидкості і зникає за віддаленим поворотом в нікуди. Саме туди я рухаюся навіть до кінця не усвідомлюючи, навіщо?   Не знаю, скільки часу триває моя пекельна дорога, але коли біля мене зупиняється якийсь автомобіль, вже починає світати.   З салону виходить тінь чоловіка, але через яскраве освітлення фар, я не бачу його обличчя.   — Вам потрібна допомога? — Бринить над вухом знайомий голос, але я надто втомилася, щоб згадати кому він належить.   — Так, — тихо промовляю. — Мене хотів вбити мій чоловік, але я вижила, навіщось, — додаю відчуваючи, що зараз просто впаду на коліна.  

 — Боже, у вас кров! Ходімо, — незнайомець перекидає мою руку собі за шию і допомагає дістатися його автомобіля. Від надлишку емоцій я починаю нести якусь ахінею, дякую йому і міцніше чіпляюся за його руку.  

 — Я в багнюці, — промовляю, намагаючись попередити, що після своєї допомоги йому доведеться відчищати сидіння автомобіля, але він не звертає на це уваги. Підхоплює на руки і сам саджає мене в теплий салон іномарки. В ніздрі вривається аромат його парфумів з нотками цитрусу і м'яти, який здається мені неймовірно знайомим. Мабуть, це галюцинації від стресу.   — Дякую, — промовляю повертаючи голову до водія, в якому не одразу впізнаю до болю знайоме обличчя. Прикриваю рот рукою проковтуючи глухий схлип і не можу повірити власним очам.   Моя карма мене наздогнала несподівано, нагадуючи про всю нікчемність власних рішень.   — Інно? — З надривом запитує шоковано поглядаючи на те, що від мене залишилось.   Карпенко змінився. Тільки, на відміну від мене, зміни пішли йому на користь. Змужнів, подорослішав, мабуть, розбагатів…   

Три роки тому я обрала гроші наплювавши на його почуття, а тепер мені дико соромно і шкода. Хоча тоді, я була впевнена, що вчинила правильно обравши Бориса і приховавши від Дениса свою таємницю.   — Якщо ти зараз мене висадиш, я все зрозумію, — з жалем промовляю згадуючи свій ганебний вчинок, від якого розривається серце.   Він зізнався мені в коханні, а я обрала мішок з грошима. Нікчемна дурепа…

  — Ти завжди була поганої думки про мене. Пристібни пасок безпеки. Я відвезу тебе в лікарню, — стрімко змінює свій тон на крижаний і зі злістю втискає педаль газу.   Зараз я щиро шкодую, що не померла…       Три роки тому…    

— Ми з Деном сьогодні збираємось в клуб, Інно, ти з нами? — Вигукує з ванни Ілля, поки я намагаюся знайти в його квартирі, що пожувати. В мене складається враження, що брат взагалі тут не живе, адже його холодильник зовсім порожній, а я, між іншим, сьогодні навіть не снідала.    

 — То що, йдеш з нами? — Брат вже з'являється при повному параді. Блакитна сорочка, темні джинси і згаслі карі очі, які ще місяць тому сяяли яскравими вогнями при згадці про клуб. З переїздом до столиці Ілля дуже змінився, хоча й намагався показувати, що все, як завжди.     

— А той твій пес, точно буде? 

— Це я про його вірного помічника, якого він всюди тягає за собою. Ніколи не розуміла їхньої дружби. Ілля — самодостатній, цілеспрямований і неймовірно багатий красунчик, за яким бігає стадо дівок, а Денис…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Скачати книгу Випадковий зв'язок - Anastasia Love you
Відгуки про книгу Випадковий зв'язок - Anastasia Love you (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: